Вгору прапори, слухай наказ,
Де б не прийшлося нам жити
Більшого щастя немає для нас,
Як Україні служити….
(З сумівського маршу)
Український музей- архів тісно співпрацює з усіма громадськими формуваннями Великого Клівленду. Тут організовуються спільні виставки, творчі вечірки, презентації, сходини та інші масові заходи. Яскравим прикладом такої плідної співпраці може слугувати виставка, приурочена 50-літтю сумівської оселі «Хортиця», відкрита в музеї 9 грудня 2016 р.
Як відомо. Спілка Української Молоді (СУМ) створена в 1925 році в Києві групою національно свідомих українських студентів на чолі з Миколою Павлушковим Це був початок організованого спротиву у відповідь на терор комуно- московських окупантів проти української нації. СУМ в Україні проіснував недовго. В 1930-му большевики заарештували всіх його провідників і вислали в Сибір. Але ідеї основоположників цієї молодіжної організації не загинули. СУМ відродився в післявоєнні роки в переселенських таборах в Німеччині. З переміщенням української молоді на північно-американський континент прибули і члени Спілки Української Молоді, утворивши перші організації. У Клівленді, зокрема, осередок СУМу розпочав діяти в 1950 році під іменем гетьмана Богдана Хмельницького.
Впродовж 66-ти років ця організація здійснює виховання української еміґрантської молоді в дусі відданості національній ідеї, рідній мові, народним і релігійним традиціям та звичаям українського народу. Важливу ролю в цьому відігроє сумівська оселя «Хортиця», піввіковий ювілей якої широко відзначає українська громада Великого Клівленду. Саме цій даті й приурочена розгорнута виставка в Українському музеї-архіві, вступним словом яку відкрив директор музею Андрій Фединський. З історією оселі чисельних присутніх ознайомила одна з найактивніших діячок СУМу, заступник голови осередку ім. Богдана Хмельницького Оля Мігелич.
На світлині члени оргкомітету та управи осередку СУМ
… А все почалося зі створення 20 липня 1963 року комітету з придбання посілості для сумівців, який очолив тодішній голова Клівлендського осередку Микола Поглід. Розпочалася копітка робота в пошуках відповідної ділянки та збору коштів. Оглянувши близько тридцяти ділянок в стейті Огайо, вибір випав на «Локуст Лейк Парк» в Нuntington. У збірці коштів активну участь взяли Батьківський комітет в особі Франка Бенка та Петра Данилевича, а також гуртки Матерів. Матеріальну допомогу надали й громадські формування з усього стейту Огайо. Отож, у травні 1965 р. вибрана посілість була викуплена. Її назвали Сумівська оселя «Хортиця» І це не випадково. Острів Хортиця був заснований козаками на Дніпровських порогах, де кувався і гартувався український дух.
Велику працю в розбудові оселі вклали сумівські провідники, зокрема, Ілля Вільшанецький і Петро Райца, а також голови адміністрацій Микола Поглід, Дмитро Головацький, Петро Венґрин, Роман Поглід, Роман Дрозд та Оксана Ліщук-Гуперт, а також батьки та матері, які непокладоючи рук, «ліпили пироги», аби заробити якийсь цент для розбудови оселі і швидше облаштувати виховно-відпочинковий центр для молоді. Доклало праці для розбудови оселі й молодше покоління української еміґрації. За останні роки на посілості споруджено каплицю Архистратига Михаїла, яку освятив Єпископ Пармської Єпархії Владика Роберт Москаль, а також відремонтовано дороги, збудовано великий піднавіс над озером, де можна проводити різні заходи в дощову погоду, а також лазнички і кімнати гігієни, а подарований оселі великий трок переобладнано на санітарно-медичний пункт, відремонтовано кухонний бльок, де встановлені нові холодильники, морозильну камеру та плиту. Нині ведуться роботи по спорудженню просторого павільйону та нової пристані на озері.
Про все це яскраво розповідає експозиція виставки, яку так ретельно оформили сумівські активісти, зокрема, голова осередку СУМ ім. гетьмана Богдана Хмельницького Ірина Твардовська, її заступниця Оля Мігелич та члени оргкомітету Ліса Шрубович, Слава та Володимир Цішкевичі. На виставці представлені численні документи, відзнаки, прапори та вимпели таборів різних років, макети об’єктів оселі, оригінали креслень каплиці, світлини, які відтворюють багатогранне життя постояльців “Хортиці” різних років, а також однострої сумівців, нагороди, відзнаки, значки, почесні грамоти, буклети та публікації різних українських та американських видань про СУМ. Переглядаючи ці матеріали, наче перечитуєш сторінки хронології подій, які відбувалися в цій чарівній оазі українства в різні роки та про будні сумівських табарів, лише назви яких свідчать про їх національно-ідейну спрямованість у вихованні молодого покоління української еміґрації. Ось деякі з них: ”Хто борець—той здобуває світ”, “У майбутнє—шляхами героїв УПА”, ”Шлях у Незалежність”, “Рідна мова нас єднає”, “Україно, в твоєму імені живу”, “Маківка — гора слави усусусів”. Привертає увагу розділ, який розповідає про “Лісову школу” ім. Степана Бандери.
Словом, виставка викликала підвищений інтерес у громадськості Великого Клівленду, і, водночас, заохочує до ще тіснішої співпраці з сумівською оселею “Хортиця”, яка достойно ввійшла в другу половину століття від часу свого заснування.
Василь Романчук, Петро Твардовський,
Світлина В. Романчука
