Сьогодні відомо 1102 Лицарі найвищих нагород УПА – Хрестів Бойової Заслуги та Хрестів Заслуги. Правдиві імена 660 з них не встановлено. Адже учасники УПА та збройного підпілля ОУН використовували конспірацію і були відомі під псевдо. Нащадки намагаються ідентифікувати Лицарів, віднайти їхні родини та вручити заслужені нагороди.
Про це сьогодні, 24 травня, під час прес-конференції на тему: «Представлення відновлених найвищих нагород УПА – Хрестів Бойової Заслуги та Хрестів Заслуги, які будуть вручені нащадкам Лицарів УПА до 75-річчя Української повстанської армії», яка відбулася у Львівському прес-клубі, повідомив кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту українознавства імені Івана Крип’якевича НАН України Микола Посівнич.
У 1944 році наказом Головного військового штабу УПА було створено систему нагород і заохочень. Цими нагородами за бойові звитяги відзначали старшин, підстаршин і стрільців УПА. А також – цивільних осіб, наприклад членів підпілля, – за особливий внесок у розбудову збройного підпілля ОУН та боротьбу за українську державу. Загалом є вісім повстанських нагород.
– Більшість осіб так і не отримали свої нагороди. Ми сподівалися, що з відновленням української держави ця несправедливість буде виправлена. Але це не так просто зробити, – каже Микола Посівнич.
Над ідентифікацією героїв зараз в Україні працює 42 історики.
Голова правління благодійного фонду імені Петра Гудзоватого «Соловей» Андрій Гудзоватий повідомив, що лише торік випадково довідався, що його родич був нагороджений Срібним Хрестом Заслуги.
– Я багато часу провів у пошуках інформації про батькового брата, який був одним із командирів УПА «Північ». І тільки минулого року випадково в інтернеті побачив цю інформацію. Тоді ж я зацікавився всім про ці нагороди та про Лицарів і зрозумів, що більшість цих Лицарів нагороджували посмертно, або вони ніколи не бачили своєї нагороди. Ці люди не носили нагород. Відповідно і їхні нащадки про це не могли знати, – зробив висновки Андрій Гудзоватий.
Перші нагороди Лицарів ОУН та УПА виготовляли за кордоном за ескізами Ніла Хасевича. Лицарі, яким вдалося емігрувати, отримали їх. А для тих, хто залишився в Україні, нагороди спробували передати нелегальними каналами. Та їх перехопив КДБ. Тож до своїх героїв нагороди не потрапили. Зараз у Львівському історичному музеї можна побачити Бронзовий Хрест Бойової Заслуги та Бронзовий Хрест Заслуги.
А нагороди, які вручатимуть зараз, виготовляють вже в незалежній Україні. Але силами ентузіастів. Співзасновник ГО «Мистецький благодійний фонд імені короля Данила» Володимир Турецький стверджує, що це велика честь – виготовити ці відзнаки.
– З Бронзового Хреста Бойової Заслуги та Бронзового Хреста Заслуги ми зробили копії. Вони абсолютно автентичні тим, які були розроблені Нілом Хасевичем, – стверджує він.
Одним із тих фахівців, які ідентифікують Лицарів нагород та розшукують їхніх нащадків, є історик-фалерист Віталій Манзуренко. За його словами, наразі вдалося віднайти 34 накази, в яких були вказані псевдо вояків, їхні звання та посади.
– Спочатку я працював в архівах за кордоном. А потім відкрили архіви СБУ. І вони виявилися більш потужними та масивними. На той час були живі вояки УПА, які нагороджені цими нагородами. Я звертався до Президента та Адміністрації, щоби відновити справедливість. Але їх це не дуже цікавило, – розповів історик.
Проте у 2008 році, завдяки наполегливості активістів, свою нагороду отримав Василь Левкович на псевдо «Вороний» – Золотий Хрест Бойової Заслуги 2 класу.
– Він був зроблений в єдиному екземплярі з чистого золота, – згадує Віталій Манзуренко.
Також вдалося знайти Лицаря Срібного Хреста Заслуги Віру Феляк, яка скромно проживала у Львові. Свою нагороду вона отримала аж у 2012 році.
– За моїми даними, на сьогодні не залишилося більше нікого живого з нагороджених. Але є їхні родини. Сподіваюся, що ми їх знайдемо. У наказі написано «Довбуш» чи «Гуцул». І це – все. Більше ми не знаємо, ми мусимо працювати в архівах, розмовляти з людьми, щоби визначити, хто це, – каже історик-фалерист.
За словами завідувача музею Національної академії сухопутних військ України Михайла Слободенюка, в багатьох країнах Європи є практика, коли такі нагороди носять родичі загиблих, але з траурною стрічкою.
– Коли герой, який гинув на фронті, був нагороджений відзнакою за хоробрість, то нагороду дозволяли носити близьким родичам з траурною стрічкою. Це свідчило, що в родині є герой, який загинув за незалежну державу. Для цього потрібно внести доповнення до статуту цієї нагороди. Я думаю, що багато хто з родин носитиме цю нагороду, – порадив він.
За словами Андрія Гудзоватого, зараз було виготовлено вісім новітніх нагород. Вручатимуть відновлені нагороди 23 травня – у Свято Героїв, 24 серпня – в День незалежності, 31 серпня – у Свято зброї та 14 жовтня – в День захисника України.
Ентузіасти сподіваються на поширення цієї інформації і допомогу родин та небайдужих в ідентифікації Лицарів повстанських нагород. Усіх, хто може чимось допомогти, просять долучатися до сторінки: https://www.facebook.com/profile.php?id=100015600783777
