Юрій Шевельов. Великий син України. Великий син землі Харківської! Але як мало українців, яким це імя щось говорить! Батьки – етнічні німці. Початкове прізвище – Шнайдер. Батько, генерал-майор російської армії, запеклий російський монархіст і переконаний імперець, звернувся до імператора Миколи ІІ з проханням замінити прізвище на Шевельов. До речі, життя Шевельова є наочним прикладом того, що національність – це поняття не паспортне, не за походженням батьків, а таке поняття, що визначається за покликом душі. Половину свого життя провів в еміграції.
Не хочу в свому дописі робити якийсь аналіз його творчості, бо це не в моїх силах, та і неможливо це зробити в одному дописі. Хочу відзначити лише кілька штрихів.
Ось що написав Юрій Шевельов в 1954 р., коли в СССР гучно відзначалось 300-річчя Переяславської угоди (в совіцькій інтерпретації “воссоєдінєніє рускаго і украінскаго народов”): «Три страшні вороги українського відродження – Москва, український провінціалізм і комплекс Кочубеївщини. Усі вони живуть і сьогодні …запекла ненависть Михайла Драгоманова не знищила українського провінціалізму. Запекла ненависть Дмитра Донцова не знищила Москви. Запекла ненависть В’ячеслава Липинського не знищила комплексу Кочубеївщини. Сьогодні вони панують, і вони урочисто справляють ювілей Переяслава.» Актуально і нині, чи не так?
Лише після проголошення незалежності України ім’я Шевельова починає пробиватись крізь стіну замовчування. Але як поволі йшов цей процес, як ненавиділи його всілякі яничари типу Добкіних і Кернесів. Ось коротка історія встановлення меморіальної дошки в Харкові, в місті, яке повинно пишатись своїм великим сином. 3 вересня 2013 року в Харкові на будинку, де тривалий час (1915—1943 рр.) мешкав Юрій Шевельов (вул. Сумська, 17), йому встановили і відкрили пам’ятну дошку. Однак встановлення дошки викликало протидію міської влади Харкова. Зокрема, голова Харківської обласної держадміністрації Михайло Добкін назвав у своєму акаунті у Twitter Юрія Шевельова «пособником фашистів». 25 вересня 2013 року Харківська міська рада прийняла рішення скасувати дозвіл топонімічної комісії на встановлення дошки й демонтувати її. Через півгодини дошка була знищена невідомими, які назвалися співробітниками комунальних служб, зокрема КП «Жилкомсервіс». Вони намагалися відділити дошку від стіни будинку за допомогою сокири, а коли їм це не вдалося, чоловіки розбили дошку на кілька частин, забрали їх і поспішно зникли з місця події.
Демонтаж меморіальної дошки Юрію Шевельову викликав хвилю осуду з боку громадських, наукових, національних організацій: НАУКМА, Асоціації єврейських організацій та громад України (Ваад), Ініціативної групи «Першого грудня», Української всесвітньої координаційної ради, Харківського історико-філологічного товариства. Зокрема, у заяві групи «Першого грудня» містилася теза: «Честь Юрія Шевельова не потребує захисту. Відтепер захисту потребує честь Харкова».
У Харкові боротьба за відновлення меморіальної дошки тривала: студент Харківської юридичної академії Ростислав Небельський звернувся до суду з позовом про скасування рішення Харківської міської ради та розпорядження Кернеса від 25 вересня 2013 року. 9 листопада 2013 року Дзержинський районний суд міста Харкова в задоволенні позову відмовив. 28 січня 2014 року відбулися апеляційні слухання у Харківському апеляційному адміністративному суді. Апеляційна скарга була відхилена. 7 лютого 2014 року Вищий адміністративний суд України відкрив касаційне провадження. Касаційний розгляд проводився 21 травня 2014 року: касаційна скарга була задоволена, рішення харківських судів скасовані, а справа направлена на новий розгляд до Дзержинського районного суду міста Харкова. Повторні слухання в Дзержинському суді проходили з червня до вересня 2014 року і закінчилися 2 вересня 2014 року повторною відмовою в задоволенні позову. 25 грудня 2014 року Харківський апеляційний адміністративний суд скасував постанову Шишкіна О. В., а позов задовольнив у повному обсязі: рішення Харківської міської ради та розпорядження Кернеса від 25 вересня 2013 року були визнані незаконними та скасовані.
Меморіальну дошку на тому ж будинку по вулиці Сумській 17 було відновлено вже після смерті харківського міського голови Кернеса, який символічно пішов в пекло до чортів саме у день народження Юрія Шевельова. Урочисте відкриття відбулося в День Соборності 22 січня 2022р. На подію зібралися десятки представників громадськості, українських патріотів. Дошку освятив настоятель храму Іоана Богослова отець Віктор Маринчак. «Юрій Шевельов головним чином є героєм саме тому, що він відкинув будь-які можливності співпраці з комуністичним режимом. Не так багато людей спромглися це зробити. Тому комуністи переслідували його і руками мовознавців, головним чином, русистів , цькували в науковому колі… Він був великим патріотом Харкова», — сказав о. Віктор.
