14-15 червня, на Сумщині презентували видавничі проекти ОУН (б) та «Книгарню бандерівців» https://ounbooks.com голова Організації Українських Націоналістів з-під стягу Степана Бандери Олег Медуниця, видавець Віктор Рог, історик Геннадій Іванущенко.
У Центральній міській бібліотеці Шостки вони зустрілися з шосткинцями, представили книги.
Зустріч не обділили увагою жителі міста (зала була переповнена) та засоби масової інформації. Інформресурс «Шостка. INFO» повідомляє:
Олег Медуниця зазначив, що Організація Українських Націоналістів не є політичною партією. «У нас є найвища цінність, за яку ми виступаємо, за яку поклали голову наші славні попередники, – це українська держава», – сказав очільник ОУН (б). Він підкреслив: боротьба з Росією почалася не 24 лютого 2022 р. За його словами, це споконвічна боротьба. Олег Медуниця заявив, що Росія – наш екзистенційний ворог, який намагається знищити Україну. «Поки ми не розвалимо Росію, спокою не буде», – впевнений він.
Голова ОУН (б) вважає: плекання українського духу, виховання нашої молоді у дусі патріотизму є запорукою виживання української держави. «З цими ідеями ми йдемо у широкі маси», – сказав Олег Медуниця.
Було зазначено, що одним з ідеологів українського націоналізму був Роман Бжеський, ім’я якого у нас маловідоме. Він народився у Шостці у 1897 р. (помер в еміграції у Детройті на початку 80-х рр. минулого століття). Його вибрані твори видані видавництвом «Українська видавнича справа».
Віктор Рог розповів про життя Романа Бжеського і представив збірник його праць «Росія без маски». Шосткинець був публіцистом, істориком, літературознавцем, поетом, художником. На початку XX ст. він з однодумцями створив у Чернігові українське підпільне «Братство самостійників», яке сповідувало ідеї самостійної України. Бжеський був учасником національно-визвольних змагань, певний час мешкав на Західній Україні, потім емігрував у Чехословаччину, а згодом у США.
Віктор Рог згадав ще одного нашого видатного земляка – Євгена Онацького, уродженця Глухова, науковця, громадського діяча, енциклопедиста. Він – один із учасників Конгресу українських націоналістів 1929 р., де було створено ОУН. Саме Євген Онацький уклав 8-томну Українську малу енциклопедію.
«Не було ще Бандери, не було ще Шухевича, а був вже Бжеський з Шостки, Онацький з Глухова…», – зазначив він.
Геннадій Іванущенко ознайомив зі сторінками історії національного руху XX ст. У 1918 р. Шостку обороняв загін Вільного козацтва. В нашому місті є меморіальна плита шосткинцям, які захищали місто від більшовицького загону Ремньова. Цікаво, що у 20-х роках минулого століття помітними постатями повстанського руху на Сумщині були отаманша Маруся Кривущенко, Пилип Ващенко (він родом з Клишок), загін якого більшовики спромоглися розбити лише у січні 1929 р. Історик повідомив цікавий факт: на території Сумщини і деяких районів Чернігівщини у період 1919-1923 рр. діяло 106 антибільшовицьких повстанських загонів загальним числом близько 40 тис. чол.
Гість розповів і про уродженок селища Вороніж Анастасію Гудимович і Марію Тарасенко, зв’язкових армії Української Народної Республіки. Зв’язкові були розстріляні. «Яскраві світлі дівчата, до речі, однокурсниці тих студентів, які пішли під Крути», – сказав Геннадій.
Відома діяльність українського підпільника Миколи Фененка, який народився у с. Макове. Під час Другої світової війни він жив у Маріуполі і очолював там підпілля ОУН. Чималий внесок у дисидентський рух зробила уродженка Шостки Ївга Кузнецова (Савчук). Вона закінчила наш хіміко-технологічний технікум, працювала у Києві. Ївга Кузнецова виготовляла і поширювала самвидав. Звинувативши в антирадянській пропаганді, у 60-х роках її засудили до 4 років таборів суворого режиму. У суді, після винесення вироку, Ліна Костенко кинула Ївзі букет пролісків…
По завершенні зустрічі передали книги міській бібліотеці. «Я впевнений, що жодна держава не може існувати без національної ідеї. Тому ваша справа дуже потрібна!», – зазначив заступник міського голови Віталій Могильний.
В Сумах презентація в прямому і переносному розумінні була «бомбезною». Під звуки сирен і відлуння вибухів.
Ділиться враженнями переселенка з Луганська Галина Петренко:
«Багато просвітян, друзів, знайомих поспішали на зустріч з Віктором Рогом – земляком, видавцем, засновником Спілки Української Молоді в Сумах, редактором газети «Шлях Перемоги»… Його послужний список можна продовжити…
Я люблю поезію і музику… Розумію важливість видавничої справи, але нею не цікавлюсь, ім’я гостя чула вперше, тому і йшла на зустріч без особливого ентузіазму. Підігрівав моє бажання йти хіба що той факт, що сумчани, почувши його ім’я, шанобливо відгукувались і обіцяли прийти..
Бібліотека зустріла нас несподіванкою: біля дверей в кінці дуже солідних і високих східців нам оголосили, що почалась повітряна тривога і нас не пустять. Ясна річ, бомбосховища поблизу нема – бігти нікуди.
Ті, хто встиг зайти до актової зали раніше, теж вийшли. Стоїмо усі на східцях, не розходимось…
Знаєте, бувають цікаві моменти, коли зовсім незнайома людина тебе одразу полонить, підкупає своєю щирістю, захоплює відкритістю…
Під’їхала машина і з неї вийшов підтягнутий, моложавий, сивочолий чоловік приємної зовнішності. І тут почались обійми, рукостискання… З друзями по ВУЗу, з побратимами, викладачами, знайомими… Хлопці вивантажили ящики з книгами – подарунок для бібліотеки.
Вирішуємо провести зустріч прямо перед східцями… Ось в таких екстремальних умовах вона почалася…
Тетяна Голуб, зав. краєзнавчим відділом обласної бібліотеки, представляє гостя: публіцист, редактор, видавець…
Про що говорили? Про книги, про війну, чи можна було її уникнути, про те, що йому болить у стосунках українців, про відповідальність кожного за власну долю й майбутнє України…
Віктор говорив тихо (а чули всі!), неспішно, мудро, аргументовано, з такими цікавими прикладами…
Коли закінчилася тривога, усі перейшли до зали і продовжили розмову… Були запитання і про те, як він зумів у цей непростий час видавати ТАКІ книги, як вдається бути йому у кількох іпостасях одночасно…
Не хотілося розходитись…
Можна було і придбати книги, усім роздали газету ОУН «Шлях Перемоги».
Хто побажав – став на спільне фото на пам’ять…
Це велика удача в житті, коли зустрічаєш таку людину, яку неймовірно цікаво слухати і коли ти сам щиро радієш її успіхам…»
УІС
