Понад 500 злочинів Росія скоїла проти представників преси та ЗМІ. Ці воєнні злочини проти медійників обговорили правозахисники, керівники медійних об’єднань та інституцій під час пресконференції, організованої Центром громадянських свобод на базі Українського кризового медіацентру.
Спікери та спікерки обговорили характер та статистику воєнних злочинів проти медійників, проблему насильницького викрадення журналістів та відповідальності винних в сотнях таких злочинів.
«Є певні професії, які завжди на передовій: журналісти, люди, які співпрацюють з професійними медіа, люди, які стали журналістами, кореспонденти, фотографи. Це люди, які зазвичай першими потрапляють на ті території, події на яких потребують найбільшого висвітлення. І саме ці люди стають одними з перших жертв окупаційних та агресивних форм сутності, якою є російська армія та “Ваґнер”», – зазначила виконавча директорка Центру громадянських свобод Олександра Романцова, відкриваючи обговорення.
«Журналісти є прямим цілями російського воєнного наступу, бо вони – загроза російської пропаганди», – зазначив Сергій Томіленко, очільник Національної спілки журналістів України. Як свідчать дані, зібрані правозахисниками та правоохоронцями, хвиля інформаційної нейтралізації відбувалася на всіх окупованих територіях, відбувалися атаки на будь-яке незалежне медіаінформування. За статистикою Національної спілки журналістів, 63 медійники загинули за час повномасштабної війни, 40 з них загинули в лавах ЗСУ, 14 випадків смерті журналістів зафіксували при виконанні своїх професійних обов’язків. «Більшість медійників не йдуть на колаборанство, окупанти завозять своїх пропагандистів з Росії, вони створюють свої медіа, ганебною є практика крадіжки місцевих медіалейблів», – додав Сергій Томіленко. У відповідь на низку воєнних злочинів НСЖУ домоглася позбавлення права російським журналістам використовувати на міжнародній арені журналістський статус, зокрема ухвалено рішення про припинення членства Спілки журналістів Росії в Міжнародній федерації журналістів.
Про те, що сталось із Суспільним мовленням після 24 лютого 2022 року розповіла Світлана Остапа, заступниця шеф-редактора «Детектор Медіа» та голова наглядової ради «Суспільне». З початку повномасштабної війни команді «Суспільного» довелося евакуюватися у Львів і працювати там. Багато команд з різних міст припинили свою роботу. 85 працівників «Суспільного» захищають Україну в лавах Збройних сил та ТРО, 2 працівників загинуло, 1 – перебуває у російському полоні. Світлана Остапа розповіла про десятки злочинів російських військових: росіяни нанесли ракетні та авіаційні удари по телевежах в Києві, Харкові, Ізюмі, Лисичанську та інших міст, захопили телевежі в Мелітополі, здійснили спроби заглушити сигнал, атакували сайт «Суспільного», приміщення в Херсоні окупували та розграбували, багато філій та приміщень отримали пошкодження. Загалом розмір збитків від пошкодження центрального офісу «Суспільного» становить понад три мільйони гривень.
Менеджерка проектів Центру громадянських свобод Анна Попова під час свого спічу представила Інтерактивну мапу насильницьких зникнень правозахисників, журналістів, активістів та представників органів місцевого самоврядування. Зокрема, за даними Центру громадянських свобод зафіксовано 16 фактів насильницького викрадення працівників медійної сфери України, з них 11 людей звільнили, 1 людину вбили (Макс Левін). Більшість із них – це жителі Херсонщини та Запоріжжя. Нині перебувають в російських в’язницях без будь-яких на те підстав п’ятеро журналістів: Дмитро Хилюк, Сергій Цигіпа, Ірина Данилович, Ірина Левченко, Василь Філімонов. Найчастіше цих людей викрадали прямо з дому. Крім того, щонайменше 15 журналістів тимчасово окупованого Криму перебувають за ґратами за справами, сфабрикованими за терористичними статтями або статтями про зберігання зброї чи вибухівки. «Статистика викрадених журналістів — це гостра ситуація. Тому закликаю звертатися до Центру громадянських свобод та повідомляти про викрадення цивільних!», – підкреслила правозахисниця.
Керівник Департаменту документування воєнних злочинів Української Гельсінської спілки з прав людини Сергій Мовчан розповів про перспективи відповідальності за воєнні злочини проти журналістів та діяльність глобальної ініціативи «Трибунал для Путіна» у цьому напрямку. Зокрема ініціативою зафіксовано понад чотири тисячі випадків насильницького викрадення цивільних громадян. «Медійники стають одними з перших мішеней для ворога. Вони стають жертвами Російської Федерації, бо вірні своїй професійній діяльності. Тому після окупації міст вони були вимушені переховуватись. Окупанти забирали техніку, знищували технічні засоби зв’язку. Саме журналісти формують той доказовий блок, який ми будемо використовувати у майбутньому», – зазначив правозахисник. На думку Сергія Мовчана, цю тему має розглядати Міжнародний кримінальний суд та міжнародні інституції. Національні правоохоронні органи своєю чергою вже можуть притягувати воєнних злочинців до відповідальності.
На пресконференції були присутні й родичі полонених журналістів. Так, дружина викраденого журналіста Сергія Цигіпи розповіла про свої зусилля заради звільнення чоловіка з полону. «Наша влада мусить просити допомоги, щоб міжнародна система розробляла механізм звільнена наших рідних. Бо зараз боремося лише ми», – зазначила Олена Цигіпа.
Наостанок експерти дійшли спільної думки, що в умовах війни міжнародна спільнота має докладати більше зусиль заради збереження свободи слова та захисту прав журналістів, а також притягнення до відповідальності винних за їх порушення, бо це основа демократичного світу.
