Двадцятий рік поспіль полтавці віддають шану загиблим смертю мучеників співвітчизникам – жертвам Голодомору 1932–1933 років в Україні.
У четверту суботу листопада концертна зала клубу Івонченцівської філії Центру культури та дозвілля Полтавської міської територіальної громади стала храмом туги за неоплаканими й невідспіваними нашими земляками, чиї поховання розкидані у дворах, садках, біля доріг та кому великі могили насипані на цвинтарях. Жалобна молитва настоятеля Свято-Михайлівської парафії міста Полтави Харківсько-Полтавської єпархії Православної церкви України ієрея Олександра Горая заронила в душі присутніх глибокий сум за обірваними Голодомором життями українців. Як удари сердець звучав метроном під час Хвилини пам’яті громадян України, земляків за кордоном, всіх людей доброї волі. «Ми вшановуємо пам’ять українців – жертв Голодомору 1932–1933 років у школах, вишах і храмах, у селах, містах України та поза її межами» – звернулася до учасників зібрання модераторка реквієму заслужена працівниця культури України, членкиня Національної спілки журналістів України й Інформаційної референтури Світової Федерації Українських Жіночих Організацій Валентина Шемчук та виголосила зворушливі слова-присвяту пам’яті земляків, знищених заподіяним сталінізмом Голодомором.
Щемливо виконали пісні пам’яті замордованих Голодомором українців юні співачки, а також керівниця дитячої хорової студії «Янголи з небес» Івонченцівської філії Центру культури та дозвілля Полтавської міської територіальної громади Олександра Горай і солістка Тетяна Слука. Здавалося, що журливу музику чути в кожній оселі, а вогник поминальної свічки видно всюди. Разом із нами пам’ять земляків ушанувала Любов Здоровець – завідувачка бібліотеки-філії № 16 Полтавської міської централізованої бібліотечної системи. Ми повернулися в страшні часи організованого тоталітарним режимом в Україні Голодомору 1932–1933 років із авторами фільму «Голодний дух», створеного студією Animagrad.
Вечір-реквієм став пересторогою, аби Голодний терор не повторився ніде і ніколи. Зібрання відбулося з дотриманням учасниками соціальної дистанції та інших карантинних обмежень у зв’язку з пандемією коронавірусу. Цього дня кожен із нас запалює в своїй душі Свічу пам’яті безвинно убитих Голодомором українців, Свічу віри в нашу Соборність і Свободу, єдність і силу духу.
