Наприкінці березня президент Міжнародного Олімпійського Комітету Томас Бах рекомендував повернути москалів і білорусів до міжнародних турнірів.
Ганебний чин німецького бовдура, знаного на прізвисько «Пудель Путіна», очікувався, бо цьому передували чисельні заяви негідника про спорт поза політикою, спортсмени не мають страждати і так далі, і таке інше. Багатомільйонні хабарі треба відпрацьовувати, інакше Бах, якого кацапи давно тримають на короткому повідку, ризикував оприлюдненням його злодіянь на їхню користь в обмін на особисту вигоду, головно фінансову. Про гідність, честь, совість не йдеться. Ця істота без вагань розділила з кривавим московським нелюдом злочини супроти українського народу, України, людства. Вона не гідна далі чолити найвищу спортивну організацію світу.
Час схаменутися і зробити правильні висновки. Як можуть бути не причетними до звірств, вбивств, катувань й інших злочинів спортсмени, які репрезентують агресора? Нормальні люди не погодилися б виступати. Хай навіть під нейтральними прапорами, емблемами тощо. Тим паче, що дуже багато москвинських і білоруських спортсменів представляють різноманітні їхні державні і військові спортивні товариства на кшталт СКА, ЦСКА, «Крилья совєтов» тощо. Та й багато з них, спортсмени, тренери, фахівці, відверто підтримують війну. І тут не важить, що зробили вони це під тиском чи за якихось інших обставин.
Якщо для Баха представники країн-агресорів не винні, то ким він вважає тоді майже дві сотні вбитих московитами українських спортсменів? Чим вони завинили? Очевидно, вони також хотіли б брати участь у міжнародних турнірах, Олімпійських іграх… Їхня кров на руках його друга Путіна.
Десять років тому, коли москалям без сорому надали право господаря зимової Олімпіади, що відбувалася в Сочі 2014-го, цей Бах, лише претендуючи на пост глави МОК, уже співав оди кремлівському диктатору за його вміння організувати головні змагання планети. І до бабці ходити не треба, що саме його кандидатуру підтримала Москва і, річ ясна, заохотила до потрібного результату учасників, які мали право голосу. Вереснем 2013-го німець став верховодити у МОК. Дивного тут мало. Кремль намагається впливати і, схоже йому це вдається, навіть на вибори Папи Римського. Інакше з якого дива Понтифік так безсоромно просторікує про якісь нібито страждання Московії в часі нинішньої страшної війни? Щодо виборів Баха, то Путін привітав його через декілька хвилин після оголошення результатів. Все було відомо наперед. І, звісно, куплено.
Уперше ця «бахнута» особа згрішила супроти України в останні дні Олімпіади в Сочі. Саме тоді у Києві стояв Майдан, який намагався придушити промосковський диявол Янукович. Понад сто учасників Революції Гідності тоді загинули. Звернення української делегації щодо виходу олімпійців на старти з траурними пов’язками Бах і очолюваний ним МОК проігнорували. На знак протесту українські лижниці відмовилися були від стартів, що найвищі олімпійські пройдисвіти спробували пояснити травмами наших дівчат. Майже відразу розпочалася анексія Криму. Натомість, Бах обіймався з Путіним…
Так само він закрив очі щодо вердикту Всесвітньої антидопінгової агенції (WADA) на злочини москалів щодо вживання їхніми так званими спортсменами допінгу. І чинили вони це на державному рівні ще з 2011 року. Згодом, перед Олімпіадою 2016 року в Бразилії, про це заявляв канадський професор права Річард Макларен. Лунали вимоги прогнати кацапів з Ігор, але й тут не обійшлося без злочину Баха, який усіляко покривав нелюдів, просторікував про презумпцію невинності, що кожен спортсмен має право відповісти на звинувачення. Уже тоді німецька преса охрестила Баха «оплачуваним російським спортивним послом», «русофілом і корупціонером», який чинить все на догоду Путіну. Москалі не лише уникали покарань, брали участь у міжнародних змаганнях, а й опинялися на масних посадах світового спорту. Звісно, задобрюючи пройдисвітів грошовими подачками.
Із легкої руки німецького видання «Більд» Томас Бах дістав назву «Пуделя Путіна», з якою ганьбить Олімпійський рух і нині. Майже десять років світ байдужий. Йому нема справи до цього персонажа, злочини якого давно вийшли за межу спорту. А що дивуватися, якщо нині, впродовж квітня, Московія навіть головує у Раді безпеки Організації Об’єднаних Націй. Вбиває, обезголовлює полонених, катує, грабує, руйнує і … очолює орган світової безпеки. МОК – це така собі ООН у спорті.
У Німеччині періодично натякають не лише на спортивну сторону міцної дружби між Бахом і Путіним, а й на більш пікантні моменти. Але головному бовдуру МОК байдуже. Сором остаточно втрачений. А збочення кремлівського карлика очевидні. Це ж яким виродком треба бути, щоб у ХХІ столітті, замість розбудовувати свою так звану федерацію, йти на чужі терени і вбивати тисячі невинних людей?
Навчений на кацапські команди німецький пес учинив зло й супроти уйгурського народу. Друга за величиною мусульманська етнічна група Китаю страждає від фактичного геноциду з боку влади своєї держави. Десятки тисяч зниклих безвісти, відомі випадки торгівлі органами цих нещасних, спеціальні табори для них, але Баху то попри мешти. Він без жодних докорів сумління віддав китайцям право господаря минулорічної Олімпіади. Саме цієї, в часі відкриття якої кремлівський ліліпут зустрічався з головним комуністом Піднебесної й одержав команду від Сі Цзіньпіна відтермінувати вторгнення в Україну до закінчення Ігор.
Усе таємне стає явним. Дедалі більше випливає фактів про корумпованість Баха ще з часів його віце-президенства в МОК: махінації з платного консультування фірм із сумнівною репутацією, фінансування вояжів за кордон і чимало іншого. Жодних сумнівів, цьому «олімпійцю», як і його кривавому другу, залишилося недовго. Сподіваюся, уникнути покарання йому не вдасться. Надто кричущі факти.
Якщо житиме, перед трибуналом, за звірства супроти людяності, відповідатиме кремлівський диктатор. Схоже, навіть Бах у цьому не сумнівається, бо, попри всі свої злодіяння на користь Путіна і його імперії, готує собі запасне летовище. Наголошує, що вже рік не спілкується з москвинським нелюдом, позбавив його, через війну в Україні, Олімпійського ордену. Навіть відвідував нашу країну. Співчував… Та яка щирість від такого співчуття, якщо із шкіри лізе, щоб повернути москалів і білорусів у міжнародний спорт?
Нині слушна нагода наблизити закінчення каденції промоскальського німця. Україна має відмовитися від Ігор, на яких знайшли місце вбивцям. Напевне, наш чин підтримають чимало країн. Відтак, репутація головних змагань планети відчутно похитнеться. Разом із нею стануть більш очевидними злодіяння Баха.
Так само маємо очиститися від свого вітчизняного «Баха». Багатолітній член Партії регіонів, прихильник усього московського, власник бізнесу на Московії Вадим Маркович Гутцайт не так давно «перескочив» із крісла міністра молоді і спорту на посаду очільника НОК України. Тут більш затишно, не менш дохідно. Та й відставка не загрожує. Звісно, нині він цілковито проукраїнський, «обурюється» прокремлівськими рішеннями МОК і все таке.
Дивна річ, чому навіть сьогодні, за умов війни, такі особи, замість бути під слідством за участь у ворожих партіях, далі опиняються на високих посадах? Хто причетний до того, що всіх цих щук далі кидають у річку?
Григорій Жибак
