Він прийшов до організованого націоналістичного руху в юному віці. В 1999-му році. В Харкові. Ще будучи студентом, активно долучився до роботи в Спілці Української Молоді та Молодіжному Конгресі. Брав участь у багатьох патріотичних заходах. Спортсмен. Принциповий, аж до безкомпромісовості, дуже конкретний із загостреним почуттям справедливості. Користувався беззаперечним авторитетом. Певно тому й свого часу очолював Раду Честі Молодіжного Націоналістичного Конгресу.
Пізніше сімейні обставини «перекинули» Олександра на Волинь, до Луцька, де створив прекрасну родину і став одним з провідних діячів в націоналістичному середовищі.
В 2014 році зі зброєю в руках став на захист Батьківщини.
«У липні 2014-го зведена батальйонно-тактична група, у складі якої був Скиба, ліквідувала десять російських «Градів». Влітку 2014 року старший лейтенант Олександр Скиба брав участь у боях за Савур-Могилу в складі 51-ї бригади, висоту штурмували двічі. Вперше відбили її в терористів 28 липня, за браком належної підтримки змушено відійшли – під обстрілами російської артилерії. Табором стали у селі Петровське за кілька кілометрів від Савур-Могили. Після того висоту здобули вдруге. 20 серпня за наказом відійшли з базового табору в Петровському через знищення майже всіх зразків озброєння та військової техніки від артобстрілів противника», – писали про Олександра Скибу у проекті «Невідомі герої нової війни».
Кореспонденту «Свободи» вдалося зв’язатися з Олександром, аби розпитати, де він зараз. Пропонуємо увазі читачів своєрідне бліц-інтерв’ю, з небагатослівним воїном.
«До 14 січня цього року, – розповідає націоналіст, – я служив у бригаді, яка перебуває на східному фронті Харківської області. З 14 січня переведений до новосформованої бригади ЗСУ.
– Ви з 2014 року воюєте. Що за цей час ви зрозуміли про ворога?
– З 2014 року й донині у ворогові, власне, нічого не змінилося. Не змінилися імперські погляди Московії на світ – як би його розділити. Світ вчасно не зупинив дії Московії, тепер має наслідки, і ми, українці, разом зі світом.
– Ця війна інша, як на початку?
– Так. Це вже не АТО і не ООС. Це вже повномасштабна війна, яка є абсолютно іншою і за сприйняттям, і за наслідками, якщо певні дії на полі бою виконати невчасно або неякісно.
– Що дає вам силу?
– Додає сил і допомагає триматися усвідомлення необхідності захистити тих, кого любиш, та зберегти землю, яка належить НАМ, українцям.
– Чого нам чекати від весни?
– Чекати не треба, треба просто робити свою роботу, яка в майбутньому допоможе отримати перемогу.
Цікаві і пророчі думки ще 11 вересня 2014 року, на початку війни, Олександр Скиба озвучив в інтерв’ю Петру Герасименку.
«Є ризики переростання цього конфлікту у Третю світову. Напевно, ніхто не читає історії. Російська імперська хвороба Путіна активно прогресує в останні роки. Зараз він вже починає здійснювати воєнну агресію проти незалежних держав і напевно вважає себе обраним помазаником Божим для створення «русского міра».
Спочатку Путін загарбав Крим, тепер частину Донбасу. Якщо Європа буде пасивна, то ситуація погіршуватиметься. Перемога буде за нами. Але її ціна невідома. Критична фаза протистояння лише розпочалася. Бо кілька місяців війни в історичному плані – це лише крапля в морі. Я своєму особовому складу ще в квітні казав, що раніше вересня вони додому не повернуться. Зараз я сказав їм, що ця війна може тривати роками…»
Дякуємо, Олександре, за чин і нехай оминають тебе ворожі стріли.
УІС
