Всеукраїнське козацьке свято «Калнишева рада» традиційно відбулося на батьківщині останнього кошового отамана Запорізької Січі Петра Калнишевського – у селі Пустовійтівка Роменського району Сумської області. Започатковане воно було ще 1991 року як районне з метою відродження духу патріотизму і національних культурних цінностей, а у 2005-му розпорядженням тодішнього Президента України Віктора Ющенка офіційно заснували щорічну «Калнишеву раду».
Нині відзначали 325-річчя від дня народження того, кого називають лицарем українського духу. Козацький гетьман, державотворець, громадський діяч і благодійник, він залишив по собі такий незгладимий слід в історії України, що досі приклад його незламності надихає патріотів.
Вшанувати пам’ять Калнишевського з’їхалися гості з усієї України. Численною була делегація Асоціації земляцьких організацій «Рада земляцтв областей та регіонів України» на чолі з її головою Віктором Ткаченком. Долучилися до урочистостей представники українського козацтва, захисники української державної незалежності – військовослужбовці 27-ї Сумської реактивно-артилерійської бригади Збройних Сил України, громадськість, місцеві жителі.
Розпочалося свято Божественною Літургією у церкві Святої Трійці. Храм було збудовано у 1773 році на кошти Петра Калнишевського. Зруйнували його у радянські часи. А відновили у часи президентства Віктора Ющенка. Освячення храму, який нині радує око своєю автентичною архітектурою, відбулося у 2006 році.
Опісля Літургії гості свята урочистою ходою рушили до пам’ятника Петру Калнишевському, встановленому у Пустовійтівці 1991 року з нагоди 300-річчя від дня народження славетного кошового отамана. Споруджено пам’ятник було за проектом архітекторів Василя Бородая та Ростислава Синька. Нині ж його реконструйовано – за ініціативи голови Сумського земляцтва у місті Київ Івана Рішняка. Постать Калнишевського підняли на триметровий п’єдестал, адже раніше він стояв просто на узвишші.
Автор проекту реконструкції, архітектор Володимир Биков розповів: «Коли встановлювали монумент на цьому невеликому «кургані», був певний задум. А саме – згодом всередині спорудити каплицю, а всередині каплиці – невеличкий музей Петра Калнишевського. Проте, сталося так, що згодом церкву відродили у її автентичному вигляді, створили окремий музей. Тому виникла пропозиція сам пам’ятник підняти на п’єдестал. Триметрова постать кошового виготовлена з бронзи, а п’єдестал – з граніту, його вага 15 тонн. На п’єдесталі викарбувано печатку Петра Калнишевського. До речі, роботи з реконструкції було проведено у дуже стислі терміни, активно допомагали місцеві мешканці. Було помітно, що вони ставляться до свого славетного земляка справді як до святої людини.
Саме біля підніжжя реконструйованого пам’ятника і розпочався урочистий мітинг. Зі словами привітання виступили керівники обласної та районної влади, представники Сумського земляцтва у місті Київ.
Тепло привітав гостей свята голова Сумського земляцтва у місті Київ, голова та фундатор Всеукраїнського благодійного фонду ім. Петра Калнишевського Іван Рішняк. «Ми пишаємося нашим земляком, – сказав він. – Ні у кого не може бути сумнівів, що це одна з найпотужніших постатей у реорганізації української держави, кордони якої захищали козаки, і я впевнений, кордони ці будуть захищені й сьогодні. На землі, де народився Калнишевський, ми віддаємо йому шану. Як знак нашої невмирущої пам’яті, споруджено цей величний пам’ятник, до створення якого та до його реконструкції доклало зусиль багато людей».
З рук Івана Рішняка нагороди та відзнаки Фонду отримали ті, хто безпосередньо брав активну участь у створенні музейного комплексу у Пустовійтівці, облаштуванні території, та дбає про пам’ятку щодня: голова Роменської районної державної адміністрації Валерій Білоха, двічі лауреат державної премії у галузі архітектури, співавтор проекту пам’ятника Петру Калнишевському архітектор Володимир Биков та інші.
Як голова Всеукраїнського благодійного фонду ім. Петра Калнишевського, Іван Миколайович вручив Бойовий Штандарт і Пам’ятний Хрест «Петро Калнишевський» 27-ій Сумській реактивно-артилерійській бригаді ЗСУ зі словами: «Вручаємо Штандарт військовій частині, щоб вона з честю несла ім’я славетного козацького отамана».
Опісля відбулася посвята у козаки. До новобранців звернувся крайовий отаман Українського козацтва у Сумській області Олександр Реута, батько загиблого в АТО Андрія Реути (позивний Медок):
- Петро Калнишевський пройшов тяжкий шлях заради України, і сьогодні час, коли Україну знову треба захищати. Для мене, як козака Реути, не порожніми є слова, що свій незламний дух Калнишевський передав нащадкам. Мої два сини одягли форму і сказали «Батьку, нам пора, благословіть». Андрій не повернувся з поля бою, загинув, воюючи у добровольчому батальйоні «Донбас». Ми пишаємося своїми синами, такими козаками, як Іван Перерва, який, будучи сільським головою, пішов добровільно воювати у батальйон «Донбас», такими, як громадський діяч, історик і письменник із Сум Олег Корнієнко, який теж добровільно пішов воювати. Все це нам надає дух козацтва, який ми увібрали. Тож давайте поважати одне одного і будувати здорове, сильне суспільство…»
Благословив новобранців-козаків Архієпископ Сумський і Охтирський Євлогій. Вони присягнули козацькою присягою.
Ще однією знаковою подією у рамках відзначення 325-річчя з дня народження Петра Калнишевського стала церемонія передачі координаційної місії Асоціації земляцтв України. За словами голови Асоціації Віктора Ткаченка, земляцтва різних регіонів створювалися у Києві з 1995 по 2000 рік. Вони об’єднали свої зусилля і, починаючи з 2000-го року, кожне земляцтво по черзі, по півроку координує діяльність усіх інших, захищаючи спільні інтереси. Останні півроку координатором було Івано-франківське земляцтво, відтепер на такий же термін воно віддає свої повноваження Сумському.
Учасники свята мали змогу побувати на екскурсії у музеї Петра Калнишевського, котрий було відкрито, як і відновлену Свято-Троїцьку церкву, 14 жовтня 2006 року. Щороку його відвідують понад 11 тисяч гостей. Перлина музейної колекції – Євангеліє у дорогоцінній оправі, подароване церкві самим Петром Калнишевським. Перед тим, як храм зруйнували у часи радянської влади, одному зі священнослужителів вдалося вивезти святиню. Пізніше її було передано до Роменського краєзнавчого музею, де вона й зберігалася всі ці роки.
Програма свята була насиченою: відкриття обласного фестивалю народної творчості «Водограй»; футбольні змагання та змагання з армреслінгу на Кубок П.І. Калнишевського; виставка робіт місцевих художників та робіт народних майстрів. Виділялася на виставці, але не була неочікуваною експозиція з представленим військовим спорядженням, яке використовується нашими бійцями у зоні АТО. Тут можна було побачити і навіть помацати уламки снарядів, кулі – усе справжнє, з поля бою, як нагадування про те, що боротьба за незалежність України триває.
Виступи аматорських колективів, масові гуляння, дитячі розваги – усе це створювало загальний святковий настрій. Свято зібрало і старих, і малих.
Президент Національної академії педагогічних наук України, Член Ради Сумського Земляцтва Василь Кремень розповів:
- Мені було дуже приємно приїхати на відзначення 235-річя з дня народження Петра Калнишевського. Попереднього разу я приїздив сюди 15 років тому, коли Прем’єр-міністром був Віктор Ющенко. Хоча «Калнишева рада» відбувається у порівняно невеликому селі Пустовійтівка, як на мене, подія має загальноукраїнське значення. По-перше, ми вшановуємо саму особистість Петра Калнишевського, людини героїчної, яка пожертвувала власним життям заради утвердження цінностей України. По-друге, ми віддаємо шану українському козацтву, яке було одним із найактивніших суспільних сил, що сприяли ідентифікації себе і округи як українських. Сьогодні ми повинні ще більше усвідомлювати відповідальність кожного в умовах, коли є загроза не просто втратити частину території України, а втратити державність узагалі. І це вимагає ще інтенсивнішого формування патріотичної складової. Патріотизм сьогодні є не просто самоціллю, це шлях до виживання нації, виживання держави.
Я уродженець цих країв, моє село входило свого часу до Конотопського, а згодом до Кролевецького району. Я написав і випустив у цьому році книгу про своє село, називається «Любитове – моє рідне село». Тут ідеться і про історію Сумщини, і про історію Кролевеччини, Конотопщини, а також про сьогодення. І працюючи над цією книгою, я ще раз зрозумів, який у нас потужний край.
Поділився своїми враженнями від «Калнишевої ради» та подальшими планами Сумського земляцтва заступник голови земляцтва з організаційних питань, колишній заступник голови Сумської облдержадміністрації Олександр Лаврик.
– Враження – це загальний підйом, гордість, що у нашому краї відбулося таке свято і, зокрема, церемонія передачі координаційної місії Сумському земляцтву. Ми плануємо по осені зібрати представників земляцтв України і провезти їх цікавим маршрутом: гетьманська столиця Глухів, з Глухова – на Путивльщину, потім місто Суми. Повертатимемося до Києва через Конотоп, де, як відомо, у 1659 році відбулася славетна битва, під час якої козаки розгромили московське військо. До речі, у Глухові ми повинні потрапити на міжнародний музичний фестиваль ім. Дмитра Бортнянського, на який з’їдуться знавці його творчості, хорові колективи. І це ще не всі плани…
Алла Акіменко, Суми.
