У Львівському інституті медсестринства та лабораторної медицини ім. А. Крупинського 21 лютого 2017 р. відбулося засідання круглого столу, присвяченого аналізу уроків революції та окресленню стратегічних завдань для громадськості у справі пришвидшення та радикалізації суспільних перетворень.
Захід був організований кафедрою суспільних та природничих наук і ГО «Європейська Галичина». Учасники круглого столу: викладачі та студенти інституту і громадські активісти, які проявили героїзм під час силового протистояння на Майдані 18-20 лютого.
У вступному слові завідувач кафедрою суспільних та природничих наук Степан Рутар, як модератор круглого столу, підкреслив велике історичне значення Революції гідності, яка поклала початок стратегічної перемоги України, оскільки призупинила євразійську інтеграцію країни та становлення консолідованого авторитаризму. Перед Україною відкрилася перспектива євроатлантичної інтеграції як необхідної умови радикальної зміни своєї екстрактивної цивілізаційної та інституційної суті, що не вдалося досягти всім попереднім поколінням борців-революціонерів. Однак, без швидких, радикальних і системних реформ, спрямованих на демонтаж олігархату і побудову сучасної політичної системи розвиненої демократії, остаточна перемога революції неможлива. При цьому, слід пам’ятати, що можлива навіть стратегічна поразка України, якщо політична еліта і активна частина громадськості не зуміє дати адекватну відповідь на виклики, спричинені нинішньою постреволюційною ситуацією.
Пам’ять Геро
їв Небесної сотні було вшановано музичною композицією «Гей, пливе кача» та «Воїни Світла» у виконанні скрипаля Наталії Палій. Музична композиція була доповнена революційною лірикою у виконанні поета Богдана Чудійовича – працівника Львівського музею ім. Івана Франка.
З доповідями, присвяченими аналізу причин рушійних сил та уроків революції, виступили студенти з вадами зору (ІІМС-15) Оксана Каплан, Софія Беруашвілі, Андрій Сторош. Доповідачі особливу увагу привернули до питань героїчного опору майданівців 18-20 лютого 2014 р силовим структурам політичного режиму Віктора Януковича. На їхню думку, саме завдяки мужності і героїзму революційних мас (а не політичному керівництву) було здобуто перемогу над реакційними силами режиму, що врятувало Україну від масових репресій та подальшого економічного, морального та інтелектуального занепаду в рамках Євразійського союзу – союзу авторитарно-олігархічних держав.
В дискусії взяли участь: завідувач кафедрою соціально-гуманітарних дисциплін Світлана Лозинська, викладач права Тетяна Лихачова, викладач Наталя Назар (працівник медичної служби Майдану і Національної гвардії в зоні АТО, Народний герой, кавалер ордена «За мужність» ІІІ ступеня), Тарас Качор (працівник медичної служби Майдану та ЗСУ), Сидоренко Світлана (працівник медичної служби Майдану, кавалер ордена «За мужність» ІІІ ступеня), громадські активісти: Мирон Пастернак (поранений осколками гранати під час штурму Майдану спецпідрозділами міліції) і Роман Дмитрів –ГО «Нескорені», Мирослав Нагірний (ВГО «Справедливість і честь»).
Дискусія розгорнулась навколо проблемних питань, що стосувалися історичного значення революції, причин неспроможності громадськості сформувати на майдані власну політичну силу, альтернативну до олігархічних політичних партій, а також окресленню пріоритетних завдань діяльності громадськості у сфері впливу на владу для пришвидшення та радикалізації реформ.
Учасники круглого столу акцентували увагу на необхідності дострокових парламентських виборів, оскільки як правляча, так і опозиційна політичні еліти є олігархічними за своєю природою. що нездатні на рішучі реформаторські кроки. Парламент так і залишився органом обслуговування інтересів олігархії і в умовах кризи перетворився на арену внутрішньоолігархічної боротьби, що загрожує національному суверенітету країни.
Напередодні дострокових виборів слід консолідувати зусилля реформаторської частини політикуму і громадськості навколо питання законодавчого забезпечення нових конкурентних виборчих правил, які дозволять вийти на арену справжнім демократичним партіям. Йдеться про такі законодавчі зміни, які передбачають запровадження пропорційної системи з відкритими списками, заборону політичної реклами, перевірку кандидатів на предмет доброчесності і відповідності люстраційним вимогам, обов’язкові політичні дебати у форматі громадського телебачення та жорсткі санкції за порушення виборчих правил.
Наступні інституційні зміни політичної системи можливі за умови обрання до парламенту політичної демократичної еліти, озброєної реальною стратегією докорінних системних реформ.
