У жовтні, в німецькому Франкфурті-на-Майні, має відбутися жеребкування відбірного турніру до континентальної першості 2024 року.
Як би то не виглядало дивним, але до цього дійства, а, отже, й до участі в турнірі, можуть бути допущені москалі. Українська асоціація футболу веде перемовини з УЄФА щодо ймовірного абсурду. Адже Московія остаточно зняла маску і війною в Україні довела своє злочинне терористичне нутро. Як може країна, яка вбиває, катує, грабує, захоплює чужі території, брати участь у міжнародних турнірах?!
Президент УАФ Андрій Павелко заявив: «Країна-агресорка не може бути репрезентована у змаганнях збірних країн, які, на відміну від РФ, поважають суверенітет, територіальну цілісність інших держав. Країна, яка на очах усього світу вбиває невинних жінок, дітей і людей похилого віку, прагне знищити – фізично й ментально – цілий народ, наш народ, має отримати на міжнародній арені цілковиту ізоляцію, зокрема у футболі! Допоки не припинить чинити злочини й не компенсує завдані збитки». Усе вірно. Відрадно за УАФ і Павелка, які, принаймні, із початку повномасштабного вторгнення московсько-азійської орди на українські терени, стали абсолютно принциповими щодо одвічного ворога.
І до бабці ходити не треба, що не було б нині агресії Московії, не було б тисяч українських смертей і такого великого горя, якби Українська асоціація футболу, які і багато-багато інших національних відомств, одразу були принциповими в українських питаннях, не прикривалися ганебним «какая разніца?», рішуче обрубували усі кремлівські злочинні метастази, які впродовж років ширилися-множилися в Україні. Чи уявить хто, що головний футбольний достойник Московії послуговувався б українською мовою? Очевидний нонсенс. Тоді з якого дива Андрій Павелко донедавна «общался» цим ворожим «язиком». Як і переважаюча більшість його підлеглих. В УАФ, на футбольних поєдинках, слова українського було не почути? Тренера футбольного клубу «Львів» Віталія Шумського, який під час і після матчу його команди обурювався, що судді й інспектор гри варнякали кацапським «язиком» майже відразу, від гріха подалі, усунули від роботи. Очевидно, була обопільна згода керівництва «Львова» й УАФ. Курям на сміх, тоді Шумському, за вимогу спілкуватися на матчі УКРАЇНСЬКОЇ національної першості УКРАЇНСЬКОЮ мовою, суддя показав ще й жовту картку, яку дають у футболі за те чи інше порушення. Чим завинив Шумський тоді так і не пояснили.
Хай там як, але повернути нічого не можна. Залишається сподіватися, що у своїх діяннях Андрій Павелко та УАФ щирі, а не чинять згідно нинішньої ситуації. Спершу очільник головного футбольного відомства зодягнув вишиванку, відтак, дедалі частіше, послуговувався українською. Окрім москалів, в Павелка є й інші клопоти. Дедалі частіше утверджуються чутки про ймовірний прихід на посаду президента УАФ відомого українського гравця й тренера Андрія Шевченка. То ж треба очікувати не менш захоплюючих перегонів за посаду, ніж футбольні поєдинки.
Донедавна тренер національної команди України Андрій Шевченко також свого часу грішив супроти України. То марив спільною з москалями футбольною першістю, то був у перших лавах злочинної партії Королевської, та й українською ще й нині Шева говорить із великим скрипом. Але, знову ж, що було – не повернеш. Андрій – вельми знакова у футбольному світі персона. Його діяльність нині як і чисельні заяви, виступи, інтерв’ю, виключно патріотичні. Зокрема, він, разом із двома іншими українськими володарями «Золотого м’яча» Олегом Блохіним та Ігорем Бєлановим, а також відомі гравці Анатолій Дем’яненко, Олексій Михайличенко й Олег Протасов, закликали футболістів і тренерський штаб збірної Боснії і Герцеговини відмовитися від участі у матчі зі збірною Московії «заради майбутнього демократичної Європи».
Москалі, спершу, відверто кепкували із накладених на них санкцій, зокрема й футбольних. Але, щодалі, тим більш утопічними і кумедними видаються їхні браві заяви про «імпортозамєщєніє». Навіть у спорті вони просторікували, що організують у себе такі змагання й турніри, в яких мріятимуть брати участь іноземці. Насправді ж, відчайдушно шукають нагоди, аби провести бодай один міжнародний матч. На свою ганьбу, пропозицію кацапів провести так званий товариський поєдинок прийняла Боснія і Герцеговина. Звісно, каталізатором були криваві кремлівські гроші. За поєдинок, який мав би відбутися в листопаді у Санкт-Петербургу боснійцям пропонувалося 200 тисяч євро «чистими». Дивно, що кремлівські злочинці не домовилися навіть з Угорщиною чи Сербією.
Для москалів надважливо було провести матч такого рівня, аби, насамперед, показати своєму «стаду», що все налагоджується. Факт, але УЄФА спершу була заплющила очі на подію, прикриваючись товариським статусом поєдинку, і лише згодом схаменулася. У випадку, якщо б гра все ж відбулася, Боснію і Герцеговину відсторонили б від усіх міжнародних змагань, і клуби і збірну. Також її б виключили із фінансових програм УЄФА. Очевидно, що справа не лише у двох сотнях тисяч євро. Щодо гри з москалями асоціація футболу Боснії і Герцеговини провела позачергове засідання, на якому ганебне рішення прийняли шляхом голосування. П’ятеро негідників проголосували за і лише один був проти. Можна тільки здогадуватися, скільки «срібняків» взяли негідники. Та й президентом Асоціації футболу БіГ є етнічний серб Віко Желькович. Саме звідси, на думку багатьох, і йде ганьба…
До честі гравців і фанатів «драконів», вони категорично засудили зраду цивілізованого світу їхніми футбольними достойниками. Воротар Ібрахим Шехич обурився: «Не можу повірити, що хтось придумав провести цей спаринг… Почуваюся жахливо. Думаю, що це рішення не про футбол».
Інший відомий гравець Міралем П’янич сказав: «Мені зателефонував директор збірної Місимович і сказав, що є ймовірність матчу з Московією. Я відповів, що зараз нема сенсу грати з ними, бо ФІФА і УЄФА виключила їхні команди. Чому ми? Чому не інша збірна? Весь світ платить за цю війну, чому ми повинні проводити з ними товариський матч?».
«Зірка» світового футболу, капітан і лідер боснійців Едін Джеко був категоричний: «Я проти проведення цього матчу. Я завжди і тільки за мир. Асоціація знає мою думку. На жаль, не я ухвалюю рішення, з ким гратиме збірна Боснії, але маю чітку позицію, що цей матч неможливий, поки страждають невинні люди. Я солідарний з народом України у ці важкі для нього часи». Едін Джеко добре знає, що таке війна. Народжений 1986 року в Сараєво, він пережив масовий геноцид боснійських мусульман, яких нищили боснійські серби. То була відома різанина у Сребрениці. Коли Едін, а було йому тоді вісім років, із ровесниками грав у футбол, його покликала мама їсти. Повернувшись на площадку, він застав своїх друзів мертвими… Усі свої футбольні титули і звитяги він присвячує їм. Чи міг Едін Джеко поступити нині інакше? Майже чотири сотні українських дітей вбили московити. Українська Буча є новою Сребреницею.
Та негідників вистачає. Москалі все ж знайшли з ким грати міжнародний поєдинок. Погодилася Киргизія. Матч заплановано на 24 вересня, в Бішкеку. Подію «роздувають» як тільки можуть. Називають «проривом та прикладом для інших», вважають настанням «золотого часу» усунення від міжнародних змагань. Та ким є нині Киргизія, відомо. На такому ж рівні і її футбол. Відтак, все йде по плану. Якось я вже писав, що суперниками москалів на міжнародному рівні будуть такі «сильні» країни як Еритрея, Куба, Мадагаскар чи Північна Корея. Визнаю, забув про Киргизію. Це «важливо».
Григорій Жибак
