5 лютого в приміщенні Музею Майдану відбулися вже IX «Бандерівські читання» на тему «Світ ідей Степана Бандери та виклики XXI століття». Захід приурочено до 80-ї річниці створення Української Повстанської Армії.
Перед початком заходу презентували матеріали із нещодавно віднайденого архіву українського націоналістичного підпілля організаційної референтури ОУН-УПА Подільського краю 1948-1951 рр. Родзинкою виставки став альбом із роботами Ніла Хасевича. Також були показані особисті речі повстанців, підпільні видання, агітаційні матеріали ОУН та УПА. Презентував виставку Музей національно-визвольної боротьби Тернопільщини (директор Євген Філь та заступник директора з наукової роботи, к.і.н. Сергій Волянюк).
Захід відкрився вітальним словом директора Недержавного аналітичного центру «Українські студії стратегічних досліджень» Юрія Сиротюка: «Степан Бандера і досі не залишає нікого байдужим. Суперечки навколо постаті Степана Бандери і далі носять ідеологічний характер. Зрештою, свою позицію сформувала й українська нація.
Нині Україна нагально потребує трьох речей: повернення суб’єктності націоналізму; припинення згубного розколу в орієнтації на імена, а не на ідею; повернення суб’єктності Україні та виконання нею свого історичного призначення – знищення московського імперіалізму. І, зрештою, головне завдання – збереження душі української нації. Сподіваюся саме Бандерівські читання стануть амбітним майданчиком реалізації цих задумів…»
Учасників Бандерівських читань з Австралії привітав голова ОУН (б) Стефан Романів. Також лідер ВО «Свобода» Олег Тягнибок у вітальному слові зазначив: «За ці роки Бандерівські читання стали вже традиційним форумом національно-патріотичних інтелектуалів та своєрідною лабораторією ідей. Однією з тем нинішніх Бандерівських читань є проблема освіти. Кажуть, що після тріумфу у франко-прусській війні канцлер Бісмарк вигукнув: «Цю війну виграв німецький вчитель!». Війни справді виграють вчителі. Але крім цього система шкільної освіти має і націєбудівну чи націєрозбудовчу функцію, виховуючи патріотичні покоління. Сьогодні воююча Україна потребує школи, яка виховує освічених громадян-патріотів. Така школа буде запорукою нашої перемоги у війні, нашого швидкого відновлення і нашого майбутнього».
Пленарна частина заходу «Чим є і чим не є український націоналізм у ХХІ столітті» з модератором Богданом Галайком розпочалась із виступу доктора політичних наук, голови Івано-Франківської обласної ради Олександра Сича. «Європа і весь цивілізаційний Захід в сучасну пору переживають ренесанс націоналізму. Етноцентричним масивом продовжує залишатися Азія. Центрально-Східна Європа, позбувшись на переломі 90-х років ХХ ст. пут російсько-совєтського колоніалізму, демонструє високий рівень впливовості націоналістичних сил. В той же час Україна перебуває в числі постсовєтських держав, де цей рівень ще є достатньо низьким. Її приклад підтверджує закономірність, що впливовість націоналізму в постсовєтських країнах є тим нижчою, чим ближче цивілізаційно й ментально вони знаходяться до московського імперського центру. Однак таке становище не є догматичною константою і його зміна залежить від динаміки дистанціювання».
На Бандерівські читання завітав голова Тернопільської обласної ради Михайло Головко, який зазначив: «Націоналізм – це, насамперед, суверенітет нації над державою. Це не застиглі догми, це живий вогонь, проміння якого є дороговказом для нації. Керівництву України для того, щоб отримати вигоду з сучасної міжнародної ситуації, слід негайно дослухатися до націоналістів в усіх сферах функціонування держави й життя суспільства. Лише потужний загальнонаціональний рух та солідарність нації можуть нам дати бажаний результат і не тільки зберегти існуючі геополітичні можливості, але й перетворитися на один з локальних центрів сили».
Секретар Науково-ідеологічного центру імені Дмитра Донцова, доктор філологічних наук Петро Іванишин акцентував увагу на глобалізмі і глобалізації, які виступають як стратегія та практика лібералістичного економічного імперіалізму світового масштабу, як реалізація імперських інтересів політико-економічних еліт розвинених країн в країнах менш розвинених.
Головний редактор видання ОУН «Шлях Перемоги» Віктор Рог узагальнив формулу української перемоги «Панування, труд і лад», виходячи з заклику Крайового Провідника ОУН Зеновія Красівського ще в 1990 році: «Сьогодні найпершим завданням українського народу є кристалізація ідей». Історик зауважив, що патріотичні гасла: «Визволення», «пробудження», «відродження»… були домінуючими в патріотичному середовищі тридцять років тому, однак чи мобілізують і унапрямлюють вони сьогодні якісні і продуктивні творчі українські сили? «Нам не йдеться про революції та заколоти як мету, нам не йдеться про владу як про самоціль, йдеться про національний інтерес і національну перспективу, про долю нації та держави тепер і в майбутньому. Йдеться про узмістовлення державної форми. Не кількість покладених жертв чи затрачених зусиль, не кількість пролитих сліз чи складених тужливих пісень «зглянься на нас, визволи нас із неволі…», але якість витворених вартостей є мірилом наскільки продуктивною була наша боротьба і праця, наскільки вона мала сенс.
Досить уже двигтіти в пологах українським горам, аби знову народити мишу, образно кажучи, і відокремлений кусень території колишнього СССР більш-менш спокійно просто драглистою мамалигою перетривав певний час «нікого не чіпаючи і нічого не створивши». Так не має бути. І так просто не може бути, бо наш зміст від глибини віків, наш зміст геополітичний і якщо українська нація, її провідна верства не матиме достатньо візії, сили і волі для її реалізації, однозначно порожнечі не буде. Коштом українців свою місію на цьому просторі реалізують інші чинники», – підсумував націоналіст.
Про український націоналізм на сучасному етапі – цінності та інструменти – говорив керівник дослідницьких програм НАЦ УССД, кандидат політичних наук Юрій Олійник. Він проаналізував нинішні проблеми пошуку інструментів сучасної політичної боротьби та небезпеки змішування їх з основоположними цінностями, які слід рефлексувати крізь бандерівські традиції.
Експерт НАЦ «УССД» Олександр Чупак міркував як націоналістам взяти владу в ХХІ столітті та про українські реалії, європейський досвід і настанови від Степана Бандери.
Незалежний дослідник політичних партій Тарас Плахтій прочитав лекцію: «Конструювання політичних організацій нового покоління», в якій акцентував увагу на питаннях: яких якостей мають набути націоналістичні організації, аби збільшити свою ефективність та результативність для перемоги на виборах та втілення засадничого бачення розвитку країни. Що дозволить зупинити безкінечну фрагментацію проукраїнських політичних організацій на множину малочисельних мікрогруп із обмеженим горизонтом планування?
У дискусії «Завдання і форми діяльності націоналістичного руху: виклики і відповіді» взяли участь представники різних націоналістичних рухів: голова політичної партії «Правий сектор» Андрій Тарасенко, лідер політичного руху «Суспільство майбутнього» Євген Карась, заступник голови ВО «Свобода» Андрій Мохник. Модерував дискусію директор Українських студій стратегічних досліджень Юрій Сиротюк.
Учасники обговорили питання стану та перспектив націоналістичного руху в сучасних умовах; механізми і концепції функціонування націоналістичної організації; принципи і підходи до розбудови націоналістичної організації та посилення впливів на суспільство.
Друга дискусія стосувалась теми «Ліволіберальний зашморг на шиї освіти: як здолати» з модератором Василем Деревінським. Запрошені гості: доктор філології, професор Національного університету «Львівська політехніка» Ірина Фаріон, заступник голови Головного штабу Всеукраїнської дитячо-юнацької військово-патріотичної гри «Сокіл» («Джура») Сергій Неділько, політичний аналітик Андрій Холявка, кандидат історичних наук, політичний аналітик Олександр Вовк. Жвава дискусія щодо нав’язуваних трансформацій освітнього процесу у середній та вищій школі та освіти і національно-патріотичного виховання переросла в обговорення з численними запитаннями від учасників заходу.
На завершення відбулася презентація книги «Євген Коновалець та його доба» за участі керівника Інституту наукових студій націоналізму Олександра Сича та історика Володимира Мороза.
Настя Сніжна
