Громадськість вимагає від депутатів заборонити РПЦ і деколонізувати назви населених пунктів

Невідкладно ухвалити закон про заборону діяльності в Україні Російської православної церкви і постанову про перейменування понад 330 населених пунктів вимагають від Верховної Ради українські громадські організації та рухи. Про це йдеться у спільній заяві, оприлюдненій 28 травня.

Законопроєкт №8371 і проєкт постанови №11188 підтримані профільними парламентськими комітетами, але не виносяться на пленарні засідання через блокування керівництвом парламенту і фракції «Слуга народу». На думку заявників «такі дії партії влади є обурливими і не можуть мати виправдань».

Законопроєкт №8371 передбачає заборону діяльності РПЦ, позбавляє права користуватися державним і комунальним майном релігійні організації, які не розірвуть свій зв’язок із Москвою, а також спрощує переходи православних громад з московської церкви в українську.

РПЦ «є потужним інструментом пропаганди «русского міра» і серйозною загрозою національній безпеці держави» – відзначають автори заяви.

За даними Київського міжнародного інституту соціології 63% українських громадян виступають за повну заборону церкви московського патріархату в Україні, ще 20% – за значне обмеження її діяльності.

Однак, заявляють громадські організації, керівництво монобільшості не зважає ні на думку українського народу, ні на резолюцію Парламентської Асамблеї Ради Європи, що закликає «ставитися до Патріарха Кирила та ієрархії Російської Православної Церкви як до ідеологічного продовження режиму Володимира Путіна, який є співучасником воєнних злочинів та злочинів проти людяності, вчинених від імені Російської Федерації та ідеології “русского мира”».

«Аналогічна ситуація склалася з очищенням України від російських назв і символів», – ідеться далі в заяві. Проєкт постанови №11188 «передбачає перейменування понад 330 міст, сіл, селищ і районів і є підсумком багатомісячної роботи за участі Українського інституту національної пам’яті, Комісії зі стандартів державної мови, місцевих громад та академічних інститутів. Хоча закон зобов’язував парламент ухвалити відповідні рішення до 27 квітня 2024 року, керівництво правлячої фракції блокує і це рішення».

Громадські організації та рухи вимагають від керівництва парламенту та правлячої більшості «припинити блокування деколонізаційних рішень, винести на найближчий пленарний тиждень і ухвалити в цілому законопроєкт №8173 і проєкт постанови №11188».

Заявники закликали кожну парламентську фракцію та групу «публічно підтримати ці законопроєкти і домагатися їх невідкладного розгляду», а медіа і лідерів громадської думки «сприяти максимальному висвітленню ситуації, донесенню до українського народу інформації про позицію кожної фракції і кожного депутата».

Заяву підписали Рух “Простір свободи”, Мережа захисту національних інтересів України “АНТС”, Ініціатива “Деколонізація. Україна”, Фундація Регіональних Ініціатив, ГО «Український світ», волонтерські та ветеранські спільноти – «InformNapalm», «Українське об’єднання Мрія» та інші, – загалом понад два десятки організацій та рухів.

 

Нижче – повний текст заяви:

 

Невідкладно ухвалити закон про заборону РПЦ і постанову про деколонізацію назв населених пунктів

Війна Росії проти України є перш за все війною за нашу ідентичність. Метою загарбників є не просто захоплення територій і терор проти населення, а знищення нашої мови, культури, самосвідомості – всього, що робить нас українцями. І відбувається ця війна не лише на лінії фронту й не лише під час ракетних ударів по друкарнях, бібліотеках, музеях чи закладах освіти. Інструментами війни, які послаблюють нас зсередини, є російська мова й російська церква, російські назви і символи, музика й фільми, вплив через соцмережі та медіа.

Тому деколонізація України, її звільнення від російських впливів має надзвичайне значення для національної безпеки і самого виживання України. Процеси декомунізації та дерусифікації, заборона російських соцмереж і телеканалів, протидія російській культурно-інформаційній експансії відіграли надзвичайно важливу роль у посиленні національної єдності та стійкості українців в умовах повномасштабної війни.

На жаль, не бракує і прикладів непослідовної політики, як от рік зволікання з підписанням президентом закону про заборону ввезення книжок із Росії або шокуючі спроби, по суті, знищити українське кінодублювання й кінопрокат.

Проте останніми тижнями деякі дії правлячої партії більше схожі не просто на непослідовність, а на відвертий саботаж.

Йдеться про блокування монобільшістю у Верховній Раді законопроєкту про заборону Російської православної церкви і постанови про деколонізацію назв населених пунктів.

Російська православна церква включно з її українською філією – УПЦ Московського патріархату – є потужним інструментом пропаганди «русского міра» і серйозною загрозою національній безпеці держави. Ця створена за наказом Сталіна в 1943 році структура завжди була і є невіддільною складовою кремлівського режиму. Матеріали десятків кримінальних проваджень проти діячів цієї так званої церкви свідчать про її активну підривну діяльність проти України.

Нейтралізувати загрозу московської церкви покликаний законопроєкт 8371 «про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності в Україні релігійних організацій», проголосований у першому читанні в жовтні 2023 року після дев’яти місяців зволікань.

У квітні 2024 року парламентський комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики схвалив текст законопроєкту до другого читання, значно посиливши і вдосконаливши цей документ. Він передбачає заборону діяльності РПЦ, позбавляє права користуватися державним і комунальним майном релігійні організації, які не розірвуть свій зв’язок із Москвою, а також спрощує переходи православних громад з московської церкви в українську.

Однак керівництво парламенту і фракції «Слуга народу» блокує винесення законопроєкту на пленарне засідання. Для зволікання з розглядом законопроєкту вигадуються найрізноманітніші приводи – від закликів почекати тієї чи іншої події до пропозиції відправити проєкт на третє читання (процедура, яку Верховна Рада практично ніколи не застосовує і яка гарантовано поховає законопроєкт).

Цей саботаж відбувається незважаючи на думку більшості громадян, 63% з яких за даними Київського міжнародного інституту соціології виступають за повну заборону церкви московського патріархату в Україні, а ще 20% – за значне обмеження її діяльності. Не зважає керівництво монобільшості й на резолюцію Парламентської Асамблеї Ради Європи, що закликає «ставитися до Патріарха Кирила та ієрархії Російської Православної Церкви як до ідеологічного продовження режиму Володимира Путіна, який є співучасником воєнних злочинів та злочинів проти людяності, вчинених від імені Російської Федерації та ідеології “русского мира”».

Аналогічна ситуація склалася з очищенням України від російських назв і символів. Відповідно до закону про деколонізацію парламентський комітет з питань організації державної влади вніс проєкт постанови №11188 «Про перейменування окремих населених пунктів та районів». Проєкт передбачає перейменування понад 330 міст, сіл, селищ і районів і є підсумком багатомісячної роботи за участі Українського інституту національної пам’яті, Комісії зі стандартів державної мови, місцевих громад та академічних інститутів. Хоча закон зобов’язував парламент ухвалити відповідні рішення до 27 квітня 2024 року, керівництво правлячої фракції блокує і це рішення.

Такі дії партії влади є обурливими і не можуть мати виправдань.

Ми, представники українських громадських організацій та рухів:

1. Вимагаємо від керівництва парламенту та правлячої більшості припинити блокування деколонізаційних рішень, винести на найближчий пленарний тиждень і ухвалити в цілому законопроєкт №8173 і проєкт постанови №11188.

2. Закликаємо кожну парламентську фракцію та групу:

публічно підтримати ці законопроєкти і домагатися їх невідкладного розгляду;

у разі спроб не включити їх до порядку денного пленарного засідання – провести голосування на Погоджувальній раді відповідно до частини 10 статті 73 Регламенту Верховної Ради України і максимально широко поінформувати громадян України про результати цього голосування.

Оскільки відповідно до регламенту рішення Погоджувальної ради приймаються голосами фракцій, які в сумі мають більшість мандатів у парламенті, рішення залежить від того, як проголосує представник фракції «Слуга народу».

3. Закликаємо народних депутатів України проголосувати в цілому за законопроєкт 8371 про заборону РПЦ в редакції, підготовленій до другого читання профільним комітетом, а також за проєкт постанови 11188 про перейменування населених пунктів та районів.

Закликаємо медіа і лідерів громадської думки сприяти максимальному висвітленню ситуації, донесенню до українського народу інформації про позицію кожної фракції і кожного депутата.

 

Рух “Простір свободи”

Мережа захисту національних інтересів України “АНТС”

Ініціатива “Деколонізація. Україна”

Громадський сектор Євромайдану

ГО “Незалежні”

Молодіжний Націоналістичний Конгрес

Ініціатива захисту прав україномовних “І так поймут!”

ГО “Спільнота активної молоді – САМ”

ГО “Українська асоціація студентів”

ГО “Український світ”

ГО “Експертний корпус”

ГО «Українське обʼєднання Мрія»

ГО «Синергія ПРО»

ГО “Студія громадських жіночих ініціатив”

Міжнародна волонтерська розвідувальна спільнота «InformNapalm»

ГО “ Наше Відродження – Донбас Україна “

Фундація Регіональних Ініціатив

ГО “Ініціативна молодь Українського Нью-Йорка”

ГО “Твоє Нове Місто”

ГО «Сильні громади»

Громадська спілка “Коаліція «На лінії зіткнення»”

ГО “Майдан Моніторинг”

ГО “Центр соціальних трансформацій”

Ініціативний рух “Громадський патруль”

Поділитись
Коментарі

Читайте також

Мультимедіа