14 березня в Українському кризовому медіа-центрі пройшов прес-брифінг “Головування в Радбезі ООН чи виключення з організації: що чекає на росію?». Спікерами на заході виступили громадські та політичні діячі з України, Швеції, Чехії та Австралії.
За два тижні росія почне головувати в Раді Безпеки Організації Обʼєднаних Націй. У той же час за останній рік російська федерація порушила всі основні принципи ООН та розпочала війну, для протидії якій і було створено після Другої світової цю міжнародну організацію.
“Неспровокована війна Кремля з Фінляндією у 1939 році, як і у випадку з Україною, викликала хвилю масових протестів по всьому світу з вимогою до тодішньої міжнародної організації, відповідальної за безпеку у світі, – Ліги Націй, негайно діяти. Вже за два тижні від початку вторгнення, 14 грудня, було скликано 20 сесію Асамблеї Ліги Націй, на якій більшість її членів проголосувала за виключення СССР з організації. Вже більше року триває найбільша в Європі з часів Другої світової, війна. Але я впевнений, що ми всі ще станемо свідками того, як росію виключать і з ООН, як колись з Ліги Націй. І цього разу людство мусить засвоїти урок”, – заявив під час брифінгу голова Українського центру безпеки і співпраці Сергій Кузан.
24 лютого 2022 року росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну саме під час засідання Радбезу ООН. Застосовуючи своє право вето в інституції, росія користується з недієвості цього інструменту для протидії своїм же злочинам протягом не одного року. 25 лютого 2022 року рф наклала вето на резолюцію Ради Безпеки, що засуджує її злочинні дії на території України. 9 серпня 2008 року рф заблокувала ухвалення резолюції щодо виведення російських військ із Грузії. 15 березня 2014 року росія так само заблокувала прийняття резолюції про невизнання референдуму в тимчасово окупованому Криму. 10 квітня 2018 року через росію Рада Безпеки ООН провалила розгляд резолюції про розслідування можливої хімічної атаки у Сирії. Право вето – в руках терориста.
“Членство росії в міжнародних інституціях засноване на довірі до неї. Незважаючи на вторгнення в Україну та незліченну кількість військових злочинів, вона зберігає «довіру» завдяки витонченому застосуванню стратегічної пропаганди. Ця стратегічна пропаганда – чи в Австралії, чи в Африці – використовує те, що Росія знає про наші власні слабкості. Ми дурні, якщо не протидіємо цьому інформаційному та політичному наступу на цінності, зокрема ті, які нібито підтримує ООН”, – наголосив в ході брифінгу австралійський автор, громадський та політичний діяч Піт Шмігель.
26 грудня 2022 року українське МЗС закликало країни-члени ООН відновити застосування Статуту ООН у контексті легітимності присутності російської федерації в ООН, позбавити російську федерацію статусу постійного члена Ради Безпеки ООН і виключити її з ООН в цілому. Влітку 2022 року Генасамблея ООН на надзвичайному спеціальному засіданні ухвалила резолюцію про тимчасове припинення повноважень росії в Раді ООН з прав людини. Тож перебування росії у Радбезі ООН так само може бути визнане неприпустимим.
“Колись я була присутня на зустрічі щодо ситуації з кримськими татарами в Криму після його окупації росією в штаб-квартирі ООН. Була форма, був протокол, все було зафіксовано та озвучено потрібні звіти. Чи мала ця зустріч хоч якийсь ефект? Я його не помітила. Навпаки, у мене залишилося відчуття, що це було простою умовністю. Коли вирішується майбутнє світу, причому вирішується за рахунок життів українців, головна організація, яка мала б забезпечити мир, не може дозволити собі бути дисфункціональною й існувати просто тому, що немає іншої. Змінюйся, або зникай”, – зазначила під час брифінгу голова шведської організації “Nordic Ukraine Forum” Аліна Зубкович.
Громадськість по всьому світу з початку повномасштабного вторгнення виходить на демонстрації з вимогою виключити росію з Радбезу ООН. Як показав досвід Фінляндії у 1939 році – саме громадська дія з привернення уваги до дій держави-терориста стала однією з вирішальних у виключенні СССР з Ліги Націй.
“Чехія, в якій я опинилась після повномасштабного вторгнення, є яскравим прикладом країни, яка досі змушена боротись з російським впливом і на власному досвіді знає, що таке кремлівська окупація. Навіть країна, яка є членом ЄС та НАТО, досі змушена боронити власну демократію. І критично важливу роль в опорі руйнівним проросійським впливам відіграє саме громадський тиск з боку чесько-української продемократичної громадськості. Я переконана, що для досягнення сталого миру в Україні та виключення впливу росії на внутрішньополітичну ситуацію в Чехії та інших країнах Європи, цей тиск не має послаблюватися”, – заявила в ході брифінгу співкоординаторка чеської ініціативи Hlas Ukrajiny Анастасія Сігнаєвська.
Захід організовано Українським центром безпеки та співпраці.
