Москалі, незважаючи на масштабну дискваліфікацію, далі всіляко намагаються чинити зло й на спортивному фронті.
Рік тому фанати турецького «Фенербахче», під час домашнього поєдинку Ліги Європи супроти київського «Динамо», одягали маски Путіна, робили світлини на фоні так званого прапора так званої РФ, скандували різні гасла на підтримку кремлівського нелюда. Тоді достойники від континентального футболу покарали турків «аж» на 50 тисяч євро й частково обмежили присутність уболівальників на трибуні. Непокаране зло повертається.
Цього разу до підлості вдалися фанати грецького «Арісу», який протистояв українському клубу в матчах кваліфікації Ліги конференцій. У Салоніках, упродовж всього поєдинку, на їхній трибуні був розгорнутий величезний банер із наругою щодо наших героїв: «Розбити нацистів Азова». Рука Москви очевидна, бо з якогось дива київське «Динамо» асоціюється для них із злочинцями. Як і героїчна бригада Національної гвардії України «Азов». І до бабці ходити не треба, що з цими невігласами проведена відповідна робота та ще й підкріплена кривавими москвинськими грошима.
А що керівництво УЄФА, яке щоразу просторікує про недопустимість політичних гасел на аренах під час матчів під егідою цієї ганебної організації? Не раз і не два забороняли вітчизняним фанатам розгортати стяги Української Повстанської Армії чи патріотичні банери. Як увесь матч міг бути розгорнутий величезний провокативний банер недолугих і підкуплених греків? Хто із достойників од європейського футболу цього разу пристав на кривавий кремлівський хабар і заплющив очі, ба більше, не дав вказівки негайно припинити провокацію?
І цього разу прощений злочин мав продовження. У домашньому поєдинку, який «Динамо» проводило в Бухаресті на арені «Джулешті», нам поталанило взяти гору над опонентам аж у серії післяматчевих пенальті. Неабияк засмучені, чисельні грецькі фанати вдалися до чергової провокації, скандувавши так зване прізвище московського диктатора. Ба більше, грецьким журналістам не сподобалося, що гравці «Динамо» стали на бік «Азова» і всіляко кепкували з їхніх уболівальників. Вони навіть зірвали післяматчеву прес-конференцію головного тренера киян Мірчі Луческу. Ось такої. Якісь грецькі журналісти обурюються, що українські гравці на боці українських героїв… Мені, наприклад, до лампочки, на чиєму боці в Греції футболісти того ж «Арісу» чи інших їхніх клубів. З якого дива їх це так впекло? Чи може грецькі акули пера також були в темі, в долі кривавих подачок? Інакше навіщо було робити весь цей ажіотаж?
Прикметно й інше, дотепер, принаймні на час, коли пишу ці рядки, УЄФА жодним чином не відреагувало на поведінку греків, уболівальників і журналістів. Чи возвеличувати найкривавішу істоту сучасності, на яку є навіть міжнародний ордер арешту, відтепер дозволено правилами організації? Світ цурається москвинських нелюдів. Виняток – купка пройдисвітів, які падкі на залиті українською кров’ю кремлівські гроші.
Усі ці прокремлівські футбольні клуби Європи дедалі сміливіше підіймають голови поза межами поля. Свого часу іспанський «Райо Вальєкано» з передмістя Мадриду знаного як Вальєкас неабияк цькував найвідданішого з-поміж усіх гравців українського патріота Романа Зозулю. Не дивно, що фанати цього «Райо» у дружніх стосунках із грецьким «Олімпіакосом», московським «Спартаком», бєлградською «Црвеною Звездою». Усіх їх об’єднує утопічна ідея соціалізму. Не таємниця, що Москва і тут міцно пустила свої злочинні метастази і періодично підживлює цих своїх футбольних маріонеток.
Перед початком сезону «Црвена Звезда» проводила контрольний поєдинок із італійською «Фіорентиною». Сербські ультрас вивісили за воротами величезний банер із провокативним запитанням: «Коли армія поверне Косово?». Провокаційний перформанс підсилювався зображенням танка на фоні сербського прапора й провокативними вигуками впродовж матчу. Федерація футболу Косова закликала УЄФА та ФІФА терміново розслідувати справу та покарати винних. І хоч діялося наприкінці липня, дотепер реакція високих футбольних пройдисвітів невідома, що стає тенденційним і лише посилює підозру щодо них. Косовари справедливо наголошують, що провокативні дії сербів неприйнятні для спорту й покликані ще більше дестабілізувати ситуацію в регіоні. Річ ясна, у такому розвитку подій зацікавлена не лише Сербія, що прагне повернути собі Косово, а й Москва, що ладна розпалювати конфлікти будь де у світі.
Подумалось, а чому українські достойники від футболу чи керівництво київського «Динамо» не вчинило так само як косовари? Де офіційні скарги на витівки греків? Чи не тому, що колишній очільник українського футболу, колишній віце-президент УЄФА, а нині її почесний член Григорій Суркіс, який є фактичним власником столичного клубу, не бажає сваритися й денервувати своїх друзів – очільника європейської асоціації Александра Чеферіна і світової – Джанні Інфантіно?
Ці обидва є великими друзями кремлівського карлика. Чого варте хоча б ганебне надання права москалям бути господарями світової першості 2018 року? Згодом стало відомо про сотні мільйонів хабарів, якими Кремль «згодовував» усіх цих пройдисвітів і врешті, фальшивим голосуванням, дістав право на Мундіаль. «Нафаршированим» мільйонами «зелених-хвалених», найвищим футбольним пройдисвітам попри мешти сором, честь чи що інше. Верховодять ними лише гроші. Окрім світової першості, ФІФА й УЄФА не раз відверто потурали чи намагалися сприяти москалям, послабити санкції, уникнути дискваліфікації тощо. Вони й нині сплять і бачать повернення репрезентантів імперії нелюдів у великий футбол, бо матимуть за це неабияку фінансову поживу.
Але Суркіс старший не єдиний вітчизняний олігарх, заляпаний москвинським болотом. Їх чимало, якщо не всі. У той чи інший спосіб. Зокрема, якось призабутий Ринат Ахметов. Власник «Шахтаря» нині пішов у затінок, ніби у бункер. Лише час од часу замовляє реклами на ТБ, як його однойменний фонд допомагає біженцям, дітям-сиротам, і так далі і таке інше. Нині не кожен пригадає, як до анексії Криму та захоплення ворогом частини східних теренів України, цей тип, упродовж не одного року, просторікував про якусь вищість Донбасу, про його особливий економічний рівень. Словом, усіляко відділяв український Схід від решти території нашої держави. Як наслідок, чимало одурманених, разом із «сєпарами» та іншими зрадниками, ставали перед українські танки, коли москаль вривався на наші терени.
Донецький клуб оголосив про трансфер грузинського оборонця «Црвени Звезди» Іраклі Азарова. Відомо, що сербам заплатили щонайменше 3 мільйони євро. Нічим особливим цей 21-річний гравець із сумної слави прізвищем не виокремлюється. Принаймні, наразі. А кошти за нього виклали чималі. Звідси, запитання: з якого дива Ахметов так розщедрився щодо клубу з вельми недружньої нам країни, спонсором якого є злочинний і підсанкційний «Газпром»?
Ця «Црвена Звезда» нещодавно брала участь у якомусь кубку, що його організовували на болотах. Також там грали пітерський «Зеніт», азербайджанський «Нефтчі», вже згадуваний злом турецький «Фенербахче». Тепер матиме чималий кошт на інші злодіяння: банери, поїздки до Московії тощо.
Чому Ахметов так чинить? Як на мене, відповідь очевидна. Притаївся і чекає на ліпші для нього часи. Втрачати, бо, є що. Більшість його активів на тимчасово окупованій території або в самій Московії. А розрекламована проукраїнська діяльність – ширма, прикриття.
Чи повірить хтось, що Суркіси, Ахметов, колишній власник «Дніпра» Коломойський, власник луганської «Зорі» Геллер тощо можуть докорінно змінити свої переконання?
Григорій Жибак
