18 грудня 2021 року Фонд Музею Голодомору провів у Львівській національній опері перший благодійний вечір “Що загинуло — Воскресне”. Захід об’єднав більше 500 благодійників основної експозиції Музею Голодомору, що зараз будується у Києві.
Серед гостей благодійного вечора:
-
Блаженніший Святослав — глава УГКЦ, член Наглядової ради Фонду Музею Голодомору
-
Філя Жебровська — членкиня Наглядової ради Фонду Музею Голодомору, голова Наглядової ради компанії “ФАРМАК”
-
Тарас Кицмей — співзасновник і член Ради директорів компанії SoftServe
-
Максим Козицький — голова Львівської обласної адміністрації
-
Андрій Садовий — міський голова Львова
-
Михайло Демцю, Любомир Медвідь, Андрій Бокотей — українські художники
-
Ігор Ковальчук — генеральний директор Львівського онкоцентру, колектив якого долучився благодійним внеском в обсязі одноденної заробітної плати працівників
-
Бойові офіцери Національної академії сухопутних військ ім. Гетьмана П. Сагайдачного
-
Учасники АТО
-
Представники місцевого самоврядування, громадські та культурні діячі Львова, небайдужі львів’яни
Блаженніший Святослав, Глава УГКЦ, член Наглядової ради Фонду Музею Голодомору, висловився про важливість всенародного об’єднання для створення експозиції Музею Голодомору:
“Після виконання такого твору, такої висоти, справді віриш в те, що Воскресіння існує. Ми з вами не просто глядачі, які пасивно спостерігають, а благодійники, які діють благо, і цим ісповідують свою християнську віру у Воскресіння, у те, що смерть у нашому житті ніколи не має останнього слова. А злочин геноциду Голодомору назавжди буде затаврований, як злочин проти людства і людяності. Від імені Наглядової ради Фонду Музею Голодомору я дякую, що ви всі долучаєтеся до всенародної справи вшанування мільйонів наших братів і сестер, які загинули від найдешевшої у світі зброї масового знищення, яку совєтський режим використав як голод проти нашого з вами народу”.
Кампанія УГКЦ, очолювана Блаженнішим Святославом, стала прикладом єдності українців. Напередодні Дня пам‘яті жертв Голодомору благодійні внески кампанії УГКЦ становили 1 млн 326 тис. грн. А ще кампанія УГКЦ об’єднала Архієпархії не лише в Україні, а й за її межами. Зокрема, до збору коштів долучилися Філадельфійська Архиєпархія УГКЦ та Апостольський Екзархат в Італії. Також парафіяни у великих містах і маленьких селах на заході і сході, півночі й півдні роблять свій важливий вклад у творення експозиції Музею Голодомору.
Філя Жебровська, членкиня Наглядової ради Фонду Музею Голодомору, голова Наглядової ради компанії “ФАРМАК“:
“Кожне життя є вічним, в якій би іпостасі воно не було. Я знаю, що моя рідна тітка померла незадовго після народження, це було на Поділлі, бо у моєї бабусі не було молока, щоб її годувати.
Ми повинні відродити ту пам’ять, щоб молоді покоління приходили в Музей і розуміли, як важко було пережити ту несправедливість. Ми мусимо створити Музей Голодомору, відбудувати пам’ять. Нас мусить бути не сто тисяч, нас мусять бути мільйони. Ми створимо чудо, ми збережемо пам’ять”.
Перед початком концертної частини благодійного вечора гості мали змогу ознайомитися з 17 томами Національної книги пам’яті, а також з проєктом “Зерна правди”, у рамках якого працює однойменна краудфандингова платформа https://www.zernapravdy.org/uk. У листопаді, до Дня пам’яті жертв Голодомору Фонд Музею Голодомору представив оновлення цієї платформи, на якій відтепер працює онлайн пошук за іменем жертви Голодомору або населеним пунктом.
Максим Козицький, голова Львівської обласної адміністрації:
“Ця подія не залишає байдужим нікого, кому болить Україна, і те, що пережили наші предки. Голодомор змінив нашу державу, наш народ, назавжди. Цей злочин має бути пересторогою для всього людства.
Світові музеї, які віддають шану великим трагедіям, збирають тисячі і мільйони відвідувачів. Хотілося би, щоб і український народ мав свій такий музей, щоб він залишав слід у серці, в наших душах. Пам’ять — це величезна сила, яка дасть той поштовх, як казав Хвильовий, “геть від Москви”.
Дякую колективу Опери, що долучився. Ми разом творимо велику справу”.
Станом на 18 грудня благодійники здійснили пожертви на суму 9 млн 800 тис грн. Майже така ж сума — трохи більше 10 млн грн — повинна бути внесена в наступний період. Зібрані благодійні кошти будуть використані для роботи над вступною художньою концепцією та дизайн-проєктом основної експозиції Другої черги Музею Голодомору.
Експозиція майбутнього Музею Голодомору створюється українськими музеологами, істориками та фахівцями з інших суміжних дисциплін. За дизайн-проєкт експозиції відповідають всесвітньовідомі дизайнерські компанії: Haley Sharpe Design Ltd (Канада- Велика Британія) та Nizio Design International (Польща).
Іван Васюник, голова Наглядової ради Фонду Музею Голодомору:
“Моїм бажанням сьогодні було взяти список і оголосити ім’я кожного благодійника, родини, кожного підприємця, митця, науковця, студента, молодої людини, що сьогодні тут присутні, зробили внесок, купили квиток і прийшли на цей благодійний вечір.
Найголовніше, що нас сьогодні сотні. І це не тільки львів’яни: тут є родини благодійників з Києва, Тернополя, Франківська, Стрия, Моршина, Городка, Самбора… Це велика спільнодія, яка надихає.
Це перший Музей Голодомору у світі, і перший музей такого масштабу в Україні. Він твориться завдяки тому, що держава відповідально виконує свою місію: Президент України визначив даний проєкт пріоритетним та в день пам’яті жертв Голодомору 27 листопада 2021 року оголосив про те, що будівельні роботи будуть завершені наступного року.
А за нами, за благодійниками і суспільством, залишається дуже відповідальна справа — допомагати у фінансуванні створення експозиції. Вона розповість про цю трагедію, її причини, наслідки, масштаб. В місці, де будується Музей, і в його архітектурі закладена велична ідея: ми — нація, яка вижила в Голодоморі, відновила і відстояла свою незалежність. Наша нація незламна і незнищенна.
—
Фонд Музею Голодомору — благодійна організація, що діє з 2018 року, аби зібрати недержавні кошти для створення основної експозиції Другої черги Музею Голодомору. Він зараз будується на Дніпровських схилах у Києві.
Музей Голодомору втілюється на засадах державно-приватного партнерства: спорудження будівлі Музею повністю фінансує держава, а його наповнення — основну експозицію — творять усі небайдужі українці через благодійні внески.
Львівщина першою виступила на підтримку ідеї Фонду Музею Голодомору щодо проведення мистецьких вечорів, які об’єднають благодійників Музею з усієї країни та з-за кордону.
