7 липня 2016 р., у Києві в Науково-дослідному інституті українознавства відбулася презентація книжки Романа Коваля “Філософія українства”, в основу якої лягли твори початку 1990-х рр., коли він був головою Всеукраїнського політичного об’єднання “Державна самостійність України”.
Зустріч відкрив піснею “Ельдорадо” на слова Володимира Самійленка кобзар Тарас Силенко. Вступне слово виголосив директор Інституту українознавства к. і. н. Богдан Галайко. Він високо оцінив праці Романа Коваля, зокрема процитував видавців його книжки “Підстави націократії”. “Блискучі роботи Р. Коваля, голови ДСУ, не мали собі рівних (і не мають досі) серед усіх ідеологічних розробок сучасного покоління українських націоналістів, – писала видавнича колегія організації “Патріот України”. – Відточений і гострий як лезо меча стиль, безкомпромісність думок та виразна антиполіткоректність висловлювань, точність і глибина спостережень – все це яскраво вирізняє ідеологічні твори голови ДСУ на тлі псевдонаукових, але стилістично виважених традиційних ліберально орієнтованих націоналістів. Всі прогнози та застереження автора, зроблені на почату 1990-х рр., справдилися і проявилися з усією силою, а здійснення заходів, на яких свого часу наполягало ДСУ, стало необхідним як ніколи”.
“Насамперед хочу висловити радість із приводу того, що мої думки, висловлені на початку 1990-х, почуло нове покоління борців, – сказав Роман Коваль. – Виявилося, що у пошуках історичної правди вони потрібні їм. Дякую організації “Патріот України”, що не раз видавало мої “Підстави націократії” та використовувало мої думки у формуванні нового покоління войовничого козацтва. Подяка полкові “Азов”, Цивільному корпусу “Азов”, видавництву “Орієнтир” і, звичайно, свободівцям, з якими мене єднають роки плідної співпраці. Як я оцінюю свої твори початку 1990-х? Сміливий був хлопець. Необережний. І правдивий”.
Промовляли видавець – доброволець батальйону “Азов” Марко Мельник-“Вирій”, доброволець батальйону “Азов”, а тепер народний депутат України Олег Петренко, речник Цивільного корпусу “Азов” к. і. н. Олександр Алфьоров, лідер ВО “Свобода” в Київській міській раді Юрко Сиротюк та “азовець” Ярослав Харченко.
На вечорі були присутні захисник Донецького аеропорту Микола Тихонов із дружиною Мирославою, журналісти Олександр Куцак і Микола Владзімірський, режисер Олександр Рябокрис, знімальна група Цивільного корпусу “Азов”, дочка козака 1-ї Запорозької дивізії Армії УНР Тамара Здоровецька, благодійники Іван Омелянюк та Богдан Гаврищищин, краєзнавець Владислав Карпенко та інші достойники.
Завершуючи промову, Роман Коваль прочитував уривок з розділу “Воля до Батьківщини”, написаний на початку 1990-х років: “Пересічний росіянин готовий за державні інтереси проливати кров скрізь: в Афганістані, Угорщині, на Курилах, у Криму, Таджикистані, на Кавказі. Росіянин щиро вважає Крим російською територією, часткою своєї батьківщини, а переважна більшість українців не відчуває духовного зв’язку з Кримом, не вважає його історичною українською територією. Чи готовий психологічно роззброєний українець захищати свою Батьківщину в Криму, на Донбасі?..” Так і сталося. Тривалий час наші вояки не могли перейти психологічної мети – вистрілити у росіянина, бо ж він, бачте, “брат”. Тому і Крим віддали без бою. Нарешті сталося: історичні постріли пролунали 13 квітня 2014 р. під Слов’янськом. Це старший лейтенант ЗСУ Вадим Сухаревський-“Борсук”, рятуючи альфівців, які потрапили в засідку терористів, порушив наказ “Не стріляти, не піддаватись на провокації”, і накрив москалів чергами з крупнокаліберного кулемету.
Саме Вадим Сухаревський почав нову Визвольну боротьбу українського народу за незалежність. Йому ще за життя треба поставити пам’ятник. Уклін усім, хто стріляв у російських окупантів, у Росію! Це славні люди. Козаки. Козакам слава!”
Організатори презентації: Науково-дослідний Інститут українознавства, Цивільний корпус “Азов”, Історичний клуб “Холодний Яр”, видавництво “Орієнтир”.
