15 грудня в Центрі Національного Відродження з нагоди 20-ти річного ювілею зустрілися активісти всеукраїнської дитячо-юнацької військово-спортивної патріотичної гри «Сокіл» («Джура»), щоби згадати як починалась робота з впровадження гри в системі освіти і які були очікування, оцінити пройдений шлях спільної праці та визначитись із можливістю подальшого розвитку гри в надзвичайно складних умовах війни з московським агресором. Розмова друзів, які досить давно не бачились в силу тих чи інших обставин, відбулася досить емоційно і була наповнена теплими спогадами та враженнями щодо власної участі в проекті «Джура».
Коло учасників зустрічі виявилося доволі колоритним і крім організаторів заходу (Тарас Рондзістий, Тарас Гребеняк, Андрій Гайдамаха) було представлене засновниками гри (Борис Скребцов, Тарас Чухліб, Сергій Рудюк), народними депутатами (Микола Величкович, Василь Мокан), державними службовцями різних рівнів (Тарас Кремінь, Вадим Овчаренко, Аліна Грушина, Ганна Байкенич) та представниками громадських організацій (СУМ в Україні, Молодіжний Націоналістичний Конгрес).
Віддавши належне минулому та дізнавшись про маловідому діяльність засновників «Джури» і те, що появі у 2003 році наказу Міністерства освіти і науки України передувала майже десятирічна праця над розробкою положення, учасники зустрічі визнали необхідність продовжити роботу з розвитку гри, для чого потрібно надалі поширювати виховний метод гри та діяти згідно Положення про гру, прийнятого у 2018 році.
Важливою умовою успішного розвитку гри було визнано необхідність підготовки відповідних фахівців з національно-патріотичного виховання і, насамперед, виховників джур. Також було наголошено на потребі забезпечити в повному обсязі фінансування гри і для цього треба в новій Державній соціальній цільовій програмі заходів з утвердження української національної і громадянської ідентичності передбачити окремою стрічкою кошти на Всеукраїнську дитячо-юнацьку гру «Джура». Активісти гри очікують, що їхні пропозиції та зауваження будуть почуті відповідними державними чинниками.
Виступ на зустрічі Голови Організації Українських Націоналістів (бандерівців) Олега Медуниці:
У тридцятих роках минулого століття один з провідників ОУН Дмитро Мирон-«Орлик» чітко усвідомлював, що здобуття і побудова української держави потребує жертовних і відданих кадрів, які треба виховати. Він вважав, що ідеалом сформованої «української людини – це є людина обов’язку й ідеї, людина сильного характеру, людина честі і дисципліни, людина зусильної праці, боротьби і постійного чину за повноту життя, за силу й велич української нації». Сьогодні, в часі війни, ми дуже добре розуміємо потребу таких кадрів не лише як військових, але й як державних мужів.
Для Організації Українських Націоналістів тема національно-патріотичного виховання завжди була у приорітеті. Із відновленням державності ОУН розпочала активну працю в молодіжному середовищі на терені відновленої держави.
Проте зусилля навіть багатьох громадських структур є важливими, але недостатніми, щоб охопити широкі маси українського суспільства. Винесення теми національно-патріотичного виховання молоді на державний рівень – було і залишається в центрі уваги ОУН.
У 2008 році серед багатьох тодішніх ініціатив з масової військово-патріотичної виховної роботи наша організація віддала перевагу Всеукраїнській дитячо-юнацькій військово-спортивній патріотичній грі Українського козацтва «Сокіл» («Джура»), яку у 2003 році до життя в системі освіти було покликано відповідним наказом Міністерства освіти і науки України, і яка, на жаль, тоді не отримала належного розвитку.
З метою пошуку шляхів активізації гри в Україні у червні і вересні 2008 року, саме у цьому приміщенні на Ярославовому Валі, 9, з ініціативи ОУН відбулися зустрічі за круглим столом представників молодіжних патріотичних організацій, які дали потужний поштовх «Джурі» як найбільш вдалій формі патріотично виховної роботи з учнівською молоддю і важливому елементу національно-патріотичного виховання молодого покоління.
У 2009 році когорта однодумців-волонтерів з числа Центру національного відродження, козацьких та молодіжних патріотичних організацій вперше провели всеукраїнський етап гри «Джура» за участю 36 команд з усієї України і загальною кількістю до 400 осіб. Декілька місяців напруженої підготовчої роботи і три дні успішного проведення заходу, включно з таборуванням поруч з національним заповідником «Биківнянські могили», урочистим проходженням джур спільно з військовими когортами від Михайлівського собору до Софії та святковим завершенням на Майдані Незалежності стали яскравим свідченням здатності українців єднатися навколо спільної української справи, керуючись українськими національними інтересами.
На жаль, протягом наступних п’яти років організатори і прихильники «Джури» вимушені були багато зусиль тратити на збереження гри. Прикро визнавати, що реальну оцінку грі «Джура» і її значення для формування української людини дає ворог. У 2012 році українофоб Колісниченко оголосив похід проти гри «Джура» під прапором боротьби з «бандерізацією київських шкіл», а Табачник реанімував «зарніцу».
Усвідомлюючи «Джуру» важливим засобом ідеологічного протистояння експансії «русского міра», Організація Українських Націоналістів і надалі буде сприяти розвитку гри. Наша організація має своє розуміння і бачення подальшої праці на цій ниві. Ключовими тезами є:
-
розуміння того, що тема національно-патріотичного виховання є важливим елементом національної безпеки держави.
-
ідеологічними засадами виховного процесу має бути ідеологія українського націоналізму, яка впродовж кількох поколінь продемонструвала свою визвольну і державотворчу місію. Вона є життєдайним джерелом для розвитку української нації та її самозбереження. І це важливо визнати.
На завершення хочу подякувати всім членам ОУН, які активно працюють на ниві виховання української молоді, всім партнерам з громадських організацій, представникам влади за спільний пошук найкращого вирішення проблем, які виникають на шляху становлення і розвитку гри «Джура».
УІС
