Громадський сектор Євромайдану 17 січня 2014-го провів акцію непокори проти законів, які були нелегітимно проголосовані провладною більшістю 16 січня 2014-го. Активісти пройшли в кайданках, із “зашитими ротами” або заклеєними стрічкою “цензура” та зображенням слідів побиття до адміністрації президента. У акції також взяли участь колишні політв’язні Левко Лук’яненко, Олесь Шевченко, Василь Овсієнко.
Активісти проголосили: “Диктатура – це наша реальність. Вона стане страшною повсякденністю, якщо ми не станемо на спротив. Ми маємо право на повстання і ми його реалізуємо”.
Відомий український правозахисник і дисидент Олесь Шевченко, колишній політв’язень, закликав: “Ми побачили сьогодні, що головний ворог українського народу – це Верховна Рада. Вони оголосили нас злочинцями. Ті мільйони людей, що вже були на Майдані, і ті, що прийдуть в неділю на 12 годину, за новим законом – злочинці. Кажуть, що все має відбуватися законно. То я вам нагадаю, що Україна як незалежна держава теж виникла незаконно. Якби ми дотримувалися радянської конституції, ніколи б не було сьогодні вільної незалежної України. Нашої країни просто не існувало на політичній карті світу.
У конституції записано, що вищим носієм влади в Україні є український народ. І якщо влада, обрана ним, не виконує своїх функцій захисту народу, вона повинна бути повалена. Це право народу і обов’язок кожного громадянина – змінити владу, яка зрадила народній довірі. Тому я один із перших закликаю вас виконати конституційний обов’язок – звалити антинародну владу”.
Член Української Гельсінської Групи, політв’язень Василь Овсієнко приніс ключі від камери, у якій перебував Василь Стус. Дисидент розказав, якими методами повинні боротися сучасні активісти: “У 1917-1920 році всюди валялася зброя. Люди брали її і йшли билися. Тепер – інша зброя. Я захоплений нашим народом. Коли такі бунти відбуваються в Парижі, в Афінах у Каїрі – там спалюють по сотні машин за ніч, розбивають вітрини. А в нас – ненасильницький спротив. Це – дуже правильно.
Це покоління, яке виросло під синьо-жовтими прапорами, не захоче в тюрму народів, яка називається тепер Митний союз. Впевнений, що перемога буде за нами. Не знаю, скільки для цього треба буде положити здоров’я, а може й – крові і життів. Бо банда буде чинити збройний спротив.
Ми не повинні допустити насильства – з нашого боку принаймні. Бо в такому разі Янукович одразу звернеться до своєї батьківщини – його мати росіянка, з Орловської області – до Путіна, щоб він надав допомогу. Росія має досвід такої братньої допомоги – скажімо, Угорщині в 1956-му, Чехословаччині в 1968 році, Афганістану в 1919-му. То була кривава допомога”.
На Банковій мітингувальники зупинилися перед кордоном спецпідрозділів. Перший складався з бійців внутрішніх військ, решта – з “беркутівців”. Активісти тримали транспаранти із написом “Диктатура” та “Вони це узаконили”, фото побитих силовиками людей із такими самими словами, роздруковані норми із новоприйнятих законів, що обмежують права людини.
Після мітингу перед адміністрацією президента “закривавлені” активісти вирушили роздавати листівки у метро. У матеріалах розтлумачили, чим саме загрожують закони від 16 січня, а також – які несправедливості закладено в прийнятий тоді ж бюджет.
