4 – 5 грудня проходив Всеукраїнський фестиваль «Донцов Фест» у Мелітополі та Запоріжжі, присвячений публіцисту, філософу, мислителю, ідеологу українського націоналізму доктору Дмитру Донцову, який народився у м. Мелітополь. Фестиваль організований Недержавним аналітичним центром «Українські студії стратегічних досліджень» за підтримки Міністерства молоді та спорту, Запорізької облдержадміністрації та Мелітопольської міськради.
Постать Донцова є визначальною не лише для вітчизняної політичної філософії у 20 ст., а й стала дієвим дороговказом для діяльності націоналістичного руху, що розпалив Другі визвольні змагання 1930-50-х років та подальшу боротьбу української нації за відродження державності, наповнення її українським змістом, змобілізував і організував на протидію московській агресії.
Постать Донцова – символ, який цементує український характер Приазов’я, що так активно піддається сумніву державою-агресором. Пошанування мислителя повинне стати стержнем утвердження національної свідомості на Мелітопольщині, Таврії та загалом Півдні України.
У Запоріжжі недержавним аналітичним центром «Українські студії стратегічних досліджень» було проведено історичний диспут «Актуальність ідей Дмитра Донцова та виклики сучасності». У Запорізькій обласній універсальній науковій бібліотеці доповідали директор «УССД» Юрій Сиротюк, професор Києво-Могилянської академії, міністр освіти і науки України (2014-16) Сергій Квіт, голова Івано-Франківської обласної ради доктор Олександр Сич, професор Запорізького національного університету Федір Турченко, головний редактор видання ОУН «Шлях Перемоги» Віктор Рог, викладач Запорізького національного університету кандидат історичних наук Юрій Щур, народний депутат України VIII скликання кандидат історичних наук Ігор Артюшенко, керівник літературного клубу «Світогляд», представник Наукового центру імені Дмитра Донцова в Дніпрі Максим Дорофєєв, начальник відділу Міністерства у справах ветеранів України у Запорізькій області Костянтин Денисов, експерт з питань національно-патріотичного виховання Товариства сприяння обороні України Микола Ляхович, керівник дослідницьких програм НАЦ УССД, кандидат політичних наук Юрій Олійник, експерт НАЦ УССД, кандидат філософських наук Тетяна Бойко.
Юрій Сиротюк, розпочинаючи захід, наголосив: «Ідеї Дмитра Донцова надзвичайно важливі нині у час російсько-української війни та незавершеної Національної Революції. Їх донесення до політичного класу і громадськості дозволить закласти підвалини формування донцовського світогляду: Мужності, Мудрості і Шляхетності як рис, неабияк необхідних в цей час».
Дослідник творчості Дмитра Донцова професор Києво-Могилянської академії Сергій Квіт у своєму виступі зазначив, що світ, в якому жив мислитель, дуже швидко змінювався в ідейному контексті, розуміння формування українського політикуму, як змінювався і сам Донцов.
«Донцов цікавий критикою російського імперіалізму, яка була надзвичайно дошкульною, дотепною і мала знищувальний характер. Це те, що звучить і сьогодні, бо західний світ не прочитує, що таке сучасна Росія, яка суттєво нічим не відрізняється від того часу, в якому жив Донцов. Він фактично вводить в український політичний простір поняття національних інтересів. Що треба цілій нації, що треба, щоб створити українську націю і захистити її. Також він формує дискурс революційної боротьби, який створив революційне підпілля», – акцентував у своєму виступі науковець.
Під час виступу професор Запорізького національного університету Федір Турченко, який тривалий час досліджує творчість українських націоналістів, зокрема Миколи Міхновського, розповів про спроби організувати диспут про Дмитра Донцова ще у 1993 році та несприйняття цієї теми тодішнім владним середовищем. Професор зауважив: «Донцов не належить сходу чи заходу, він Україну бачив як цілісність, через нього можна оцінювати поняття соборності. Для нього українцем був той, хто живе в Україні, любить її і готовий боротися. На сьогодні частина населення досі не розуміють де вони знаходяться – чи в Новоросії, чи в Україні».
«Найбільший вклад Донцова полягав у тому, що він створив рамкову ідеологічну систему, якою потім користувалися і ті, хто визнавав його, і ті хто критикував, насамперед ті, хто себе позиціонував як націоналісти. Звичайно, що його система постала не на порожньому місці, були Шевченко і Міхновський, і була сама атмосфера. Мистецтво Донцова полягало в тому, що він зумів увібрати в слова і системно викласти те, що витало в суспільній атмосфері: затребуваність нової ідеології протиставлення націоналізму агресивному інтернаціоналізму.
Сучасна ситуація вимагає оновленої ідеології, чіткого розуміння ситуації та виходу з неї, а отже вимагає чіткої скристалізованої програми і вимагає лідера. Ситуація вимагає Донцова і вимагає Коновальця. Донцов створює ту основу, на базі якої виникає оновлений націоналістичний рух», – звернув увагу доктор політичних наук Олександр Сич.
Про значення Донцова, його творчу спадщину і формування поколінь націоналістів ідеями Донцова, які були в 20-х роках – Маланюк, Мосендз, Ленкавський, в 40-х роках – Ольжич, Стецько, Теліга, які є й сьогодні, наголосив головний редактор «Шляху Перемоги» Віктор Рог.
«Донцов відповів на питання: «Що?». Яка мета ставиться перед українцями. Він сказав, що нація – це скупчення мільйонів воль навколо однієї ідеї. Ідеї власновладства української нації на своїй землі, яку отримали від своїх попередників і мають віддати своїм нащадкам, збагаченішою, кращою. Донцов дає відповідь на питання «Як?» – не жебранням, не пасивним очікуванням, не яловістю, не розпорошенням мільйонів воль на напів-ідейки, псевдо-ідейки, недо-ідейки, а конкретною реальною боротьбою і трудом всієї нації.
Донцов відповів на питання «З ким і проти кого?». З Європою проти Росії. Він багато писав про Росію як загрозу української нації: політичну, ідеологічну, культурну. І сьогодні переконуємося, що ця загроза є і військовою. Чи Росія царська чи ханська, чи панська чи хамська, вона залишається зажерливою імперією, яка прагне поневолити не лише Україну, а й сусідні народи.
Відповідь на питання «Хто?» також дав Донцов. Не оті ялові, хуторянські, просвітянські, шароварницькі, культурницькі, народницькі попередники (провансальці). Донцов каже, що це має бути нове покоління, натхненне, вірне, освічене, нація сильних, вольових, «мудрих, мужніх, шляхетних» людей», – зазначив редактор «Шляху Перемоги».
Викладач Запорізького національного університету Юрій Щур зробив історичний екскурс про підпілля ОУН в Запоріжжі, про розповсюдження підпільної літератури, в тому числі праць Донцова.
Також відбулася презентація книги Степана Бандери «Перспективи української революції», яку провели Юрій Сиротюк та Віктор Рог. Директор НАЦ УССД Юрій Сиротюк розповів про здійснене перевидання праць Бандери, унікальні збірки документів та ілюстрації, QR-коди, за якими можна послухати голос автора, які вміщені в книзі.
«Він передбачив російсько-українську війну. Бандера загинув у 59-му році, але перед смертю він описав, як Путін нападе, як він буде використовувати “зелених чоловічків”, проросійські мітинги, якою буде ця війна», – зазначив Юрій Сиротюк.
В Мелітополі фестиваль «Донцов Фест» розпочали в Палаці культури залізничників виставкою рятувальної техніки, спорядження Мелітопольського ДСНС та книжковою виставкою історичної та національно-патріотичної літератури, організованою Мелітопольською центральною бібліотекою. Паралельно в краєзнавчому музеї відбувся атмосферний та змістовний концерт десанту кобзарів та лірників, що презентували зразки відродженої української пісенної спадщини, історичні та духовні твори.
Паралельно в селі Снігурівка після літургії на честь свята Введення Пресвятої Богородиці відбувся концерт кобзарів та лірників в «Храмі пророка Іллі», де взяли участь народний артист України Тарас Компаніченко, Ярослав Крисько, Андрій Ляшук, Михайло Гречкин, Святослав Силенко.
Продовженням фестивальної програми стала зустріч та презентація видань письменниці Лариси Ніцой в актовому залі Палацу культури залізничників Мелітополя.
Фіналом першого фестивального дня був потужний концерт, що відбувся на великій сцені Палацу культури залізничників за участі Василя Лютого, гуртів «Телері», «Рутенія», «PoliКарп», «Хорея Козацька», «ТаРута».
Другий день Донцов-фесту в Мелітополі розпочали з панахиди пам’яті загиблих 2014 року в Луганському аеропорту пілотів 25 бригади та десантників.
В Снігурівці та Мелітополі після літургії відбувся концерт кобзарів та лірників в «Храмі пророка Іллі».
Учасники фестивалю провели мітинг-вшанування біля меморіальної дошки-барельєфу Дмитру Донцову, що знаходиться на будівлі колишнього Мелітопольського реального училища, де сьогодні знаходиться географічний факультет Мелітопольського державного педагогічного університету. Саме в цьому приміщенні в кінці 19 ст. навчався юний Донцов. Згодом учасники пройшли ходою центральними вулицями Мелітополя до пам’ятника Тарасу Шевченку.
Також в Мелітополі відбувся історичний диспут «Дмитро Донцов – видатна постать в українській історії», виступи кобзарів та лірників. На зустрічі з молоддю було презентовано видання письменниці Лариси Ніцой.
На завершення прозвучали відроджені пісні української революції 1917-1921 р. у виконанні народного артиста України Тараса Компаніченка.
Прес-служба НАЦ «УССД»
