Нині світ цурається всього московського. І спорт – не виняток.
Усунені через вторгнення в Україну від більшості міжнародних змагань і турнірів, москалі вдаються до ганебних заяв і дій. Дворазова олімпійська чемпіонка зі спортивної гімнастики Свєтлана Хоркіна порівняла чемпіонат світу із такою собі всеросійською спартакіадою. Навіть людина далека від спорту завважить різницю між змаганнями в Ліверпулі, на які прибули спортсмени зі всієї планети, та збіговиськом у Казані, що діялося в рамках посміховиська, що має назву «імпортозамєщєніє».
Ця Хоркіна, нібито, порівняла результати виступів і заявила, що Московія попереду всієї планети. Відтак, висловила впевненість у поверненні на міжнародну арену. Та ще й переможцями. Що саме вона порівнювала, невідомо. Зрозуміло лише, що це чергова порція локшини на вуха пересічних москалів покликана тримати народні маси в такому собі тонусі «вєлічія». Прикметно, що навіть прихильники спортивного таланту Хоркіної висловлюють подив, «як такі хворі люди можуть працювати в Думі». У неї вимагають довідку про психічний стан здоров’я: «Вона цілком серйозно порівняла світову першість і спартакіаду? Що ж там за погана аура в Держдумі, що так суттєво деформується мозок?».
Одразу після просторікувань Хоркіної стало відомо, що москвинська гімнастка Вєра Туголукова змінила спортивне громадянство. Міжнародна федерація гімнастики повідомила, що відтепер 14-річна «малєнькая Вєра» репрезентуватиме Кіпр. І то непоодинокий випадок. Раніше представляти Московію відмовилася дворазова чемпіонка світу з-поміж юніорів із художньої гімнастики Анастасія Сімакова. Вона подалася до Німеччини разом із батьками у рамках програми репатріації.
Почин гімнастів підтримали й інші. Паспорт громадянина Ізраїлю відтепер має велогонщик Міхаїл Яковлєв. Рік тому він здобув для Московії першу медаль у чоловічому кейрині. То велотрекові перегони із поступовим прискоренням. Тепер цей Міхаїл прискорюватиметься за свою, очевидно, історичну Батьківщину.
Поталанило втекти із путінської тюрми народів колишньому гравцеві юнацької збірної Московії Едуарду Багрінцеву. Два місяці тому він опинився в Словаччині, де погодився захищати кольори команди другої ліги. Нині футболіст тішиться одержанню вірменського громадянства і не може вже дочекатися, коли його покличуть до лав збірної цієї країни.
Напевне, здебільшого, до москалів, які подалися під прапори інших країн уже в часі війни, не буде особливої прихильності. Адже переважна більшість зневажає своїх спортсменів, які дотепер виступають на Московії.
Напівоборонець московського «Спартака» Квінсі Промес, якому пророкували велике майбутнє, не потрапив до заявки збірної Нідерландів на світову першість, яка ось-ось візьме початок у Катарі. На кацапстані переконані, що це політичний крок, бо Промес жодним чином не засудив злочини московитів в Україні, далі грає там у футбол, знімає музичні кліпи і все таке.
Варто додати ще й той факт, що футболіст знаходиться під слідством у себе на Батьківщині. Понад два роки тому, на влаштованій ним вечірці, Промес поранив ножем свого кузина. Той не погоджується пробачити навіть за двадцять тисяч євро, які йому пропонує родич. Якщо ситуацію з Промесом можна трактувати двояко, то випадок із колишнім гравцем збірної Польщі Мацеєм Рибусом вельми промовистий. Головний тренер Чеслав Міхневич вигнав його із лав «кадри». Рибус виступав за московський «Локомотив», згодом, червнем цього року, уклав угоду про співпрацю із «Спартаком». Він міг покинути Московію влітку, як ще у березні це зробив його тренер, німецький фахівець Маркус Гіздоль. Натомість, обрав «спартаківське» кубло, відоме ненавистю до України. Там навіть іноземці, як то такий собі бразилець Арі, який нині виступає на Батьківщині, але має москальське громадянство і грав за збірну мордора, оправдовують злочини Путіна і Московії супроти України. Цей тип заявив, що він проти воєн і кровопролиття, «але, якщо Путін так учинив, то, напевно, у нього були серйозні мотиви». Ось такої. Невіглас знає мотиви, які оправдовують збройну агресію, смерть дітей, вбивства людей, катування і все інше, що несе війна Московії супроти України.
Далі цей Арі чітко вторує кремлівському циркуляру: «Росія та США – дві величезні держави, які давно конфліктують між собою. Американці не можуть безпосередньо розпочати війну з росіянами, тому використовують Україну у військових цілях. Путін просто мав захистити свою країну і запобігти більш масштабним проблемам». Що тут додати? Хіба нагадати, як цей папуга Арі, перебуваючи на Московії, захоплювався кремлівським ліліпутом: «Володимир Путін – хороша людина, справжній красень! Я в Бразилії про це теж завжди говорив… Те, що хоче зробити Володимир Путін, він завжди зробить, все здійснить…Я – росіянин, я завжди вболіватиму за Росію! Вважаю, що Путін – найкращий президент у світі за останній час… Якби в Бразилії президентом була така людина, як Путін… Є погані президенти, а Путін – хороший президент».
Нині Арі дограє у третій (!) бразильській лізі. Москвинські мільйони йому лише сняться. Видко, кремлівська пропагандистська машина дісталася й до нього, який, за тридцять срібняків, радо продав совість і зганьбився перед світом.
Щодо Рибуса, то в Польщі не взяли до уваги ані понад шістдесят його матчів за національну команду, ані той факт, що дружина москалька і в них двоє дітей. Той Рибус – абсолютний виняток з-поміж польських футболістів, які на боці України і всіляко підтримують нас. Найвідоміший гравець цієї країни Роберт Левандовський не раз робив вагомі заяви. А на світовій першості його пов’язка капітана збірної Польщі буде жовто-синьою.
Інший відомий польський гравець, Гжегож Криховяк, грав за «Краснодар». Щойно москалі вторглися в Україну, він переконав усіх легіонерів команди покинути її. Пішов звідти навіть білорус і німецький тренер Даніель Фарке, який лише півтора місяця тому уклав був угоду про співпрацю.
Тим часом, футбольним світом шириться зло. В Ірані приговорили до смертної кари знаменитого футболіста Алі Даеї, відомого борця за права людини у своїй країні. У Німеччині, де виступав колись гравець, уже закликали до негайного його звільнення. Страта загрожує й 14 тисячам протестувальників. За цей злочин проголосував парламент Ірану, який цілком на боці кривавого режиму.
Ганебна ФІФА, знана своєю падкістю на кремлівські багатомільйонні хабарі, схоже, все ж дозволить Ірану виступити у фінальній частині світової першості. І це попри вбивства у цій країні понад 200 протестувальників і засудження до смерті багатьох тисяч інших.
А ще, достойники від світового футболу занурили свої руки в українську й іранську кров, бо продали право транслювати на Московію поєдинки фінальної частини Мундіалю. Москалі вважають це першим суттєвим кроком до повернення на міжнародну арену.
Невже?
Григорій Жибак
