24 лютого 2022 року. Ця дата увійшла в історію як категоричне зривання масок із сусіда-маньяка під назвою Московія і підтвердження її статуса як держави-терориста, держави-агресора, яка в нелюдський спосіб бажає задовольнити свої імперські загарбницькі амбіції шляхом знищення вольного і самостійного українства. Нагадаємо, що активна війна Росії з Україною триває з 2014 року, а перманентно – століттями.
Зранку, 24 лютого, Москва нанесла ракетні і бомбові удари по Києву, Дніпру, Харкову, Миколаєву та инших великих і малих містах України. Прийшло остаточне усвідомлення – це повномасштабне вторгнення РФ, метою якого є знищення української держави.
З перших годин нової і жахливої фази (з 24 лютого) російсько-української війни, Січеславська “Просвіта” працює як мобілізаційний, координаційний та волонтерський центр.
Ми відвідали приміщення “Просвіти” у Дніпрі та поговорили з командою волонтерів. Наші співрозмовники – люди, які ще вчора планували історичні лекції і літературні клуби, кінопокази, мовні курси і філософські диспути, а зараз є активними волонтерами та помічниками як переселенцям, так і мілітарним підрозділам на лінії зіткнення.
– Розкажіть, будь ласка, як у вас з’явилася ідея переформатувати роботу просвітянської організації на волонтерський центр?
Сергій Тютюнник, Січеславська “Просвіта”:
– Відповідь насправді дуже проста і логічна. Ми є однією з найстарших громадських організацій України (нам майже 170 років!), яка створена на патріотичних засадах. Біля нас, або разом з нами працюють справжні патріоти і націоналісти. Так, у нас дуже гарні стосунки і взаємоспівпраця з дніпровськими націоналістичними організаціями на кшталт “Правий сектор”, ВО “Свобода”, НіЦ імені Дмитра Донцова. Зрозуміло, що сценарій ймовірного вторгнення Москви нами розглядався і у нас ще ДО 24 лютого була домовленість з націоналістами з цих організацій, що Січеславська “Просвіта”, у разі потреби, перетворюється на мобілізаційний центр для ДУКу ПС (14 окрема резервна сотня) та волонтерський і координаційний штаб, який має задовольняти нагальні потреби, як військових, так і цивільних, які потребують першої допомоги в продуктах харчування, медикаментах, одязі та ін. Саме так, з восьмої ранку 24 лютого ми і розпочали волонтерську сторінку нашої організації.
– Один день з життя сучасної “Просвіти”. Як би ви його охарактеризували? Чим вона живе і як саме наближає головну мрію усіх українців – настання миру?
Сергій Тютюнник, Січеславська “Просвіта”:
– По-перше, хочу вас виправити – все ж головна мета всіх українців – це українська перемога, яка і принесе нам мир і завершить цю війну.
Наш день триває 24 години, бо инколи гуманітарні вантажі здалеку зустрічаємо вночі. У нас наразі добра співпраця з волонтерською організацією “Разом” (м. Умань), волонтерським рухом “Зимна вода” (м. Львів). Окремо хочеться підкреслити роль Української греко-католицької церкви в особі отця Олега Ладнюка, який є справжнім двигуном нашої волонтерської діяльності і рятівником українських людей, яких обстрілюють московські ворожі сили: він їх вивозить з-під бомб до Дніпра, а ми вже тут ними опікуємося: надаємо речі, продукти, засоби гігієни, медикаменти. Але ми намагаємося допомагати не лише переселенцям і втікачам, яких наразі дуже багато з Харкова, Маріуполя, Енергодара, Сєвєродонецька і т. д. Є декілька військових підрозділів, з якими ми співпрацюємо: ДУК ПС (14 окрема резервна рота) (Дніпро), “Карпатська Січ”, ВГО “Сокіл” (Київ), 93 ОМБР (Харків) тощо. Звичайно, не забуваємо і про місцеву ТерОборону, регулярно їм відправляється медицина, маскувальні сітки, продукти харчування й солодощі.
Географія нашої діяльності – від Дніпра до Києва, від Харкова до Лисичанська і Сєвєродонецька. Збираємо замовлення, а потім або закупляємо, якщо є можливість, або контактуємо з тими, у кого є, і працюємо: розвантажуємо, завантажуємо, доставляємо! Для нас немає нічого неможливого!
– Якісь цікаві моменти чи події траплялися в ці дні?
Максим Дорофєєв, ВО “Свобода”:
– У нас кожного дня трапляються якісь чудесні історії чи цікаві моменти! То фура 20 тонн, яка за габаритами не змогла потрапити у двір нашого Центра і ми змушені були її розватажувати “з колес” майже на дорозі у комендатську годину під наглядом доброзичливих поліціянтів. То неймовірна кількість уже готових вареників, яка приїхала з Умані. То дитячі розповіді діток з Маріуполя, від яких хотілося кричати. То дівочі очі, які завмерли болем і жахом і які ми розтоплювали своєю увагою і допомогою. То весела молодь з Сєвєродонецька, для яких вже “гради то впринципі нормально”. То гарні, “божевільні” дві свободівки, які автівкою зі Львова вирушили рятувати музей у Слов’янську і відвідали нас у Дніпрі з добрими намірами і подарунками. То радість людей, які обійшли все місто з надією знайти, наприклад, “щось” і заплатити будь-які гроші, а отримали у нас це “щось” безкоштовно і з усмішкою! А ще був чудовий медичний вантаж зі Львова на нашу адресу, що був організований націоналісткою і свободівкою Мариною Даниловою, який ми направили до Медичної служби Збройних Сил України.
– Чи є у волонтерського центру Січеславської “Просвіти” якісь окремі потреби чи, можливо, побажання?
Сергій Тютюнник, Січеславська “Просвіта”:
– Потреби у нас є. Це, передусім, можливість забезпечити волонтерський процес необхідними технічними речами: паливо, автомобілі. Дійсно, якщо і треба щось дуже – то це або талони на бензин, або сам бензин, або гроші на нього. Ми приймаємо продукти харчування, воду, одяг, засоби гігієни, медикаменти, які зараз на 80% йдуть на забезпечення переселенців, яких в місті вже дуже багато. Є окремі замовлення від наших військових, які виконати без грошей неможливо, наприклад, придбання тепловізора для підрозділу в Києві. Збираємо і виконуємо. Тож у кого є можливість допомогти коштами – ми та військові будемо лише раді. Таких замовлень багато. Робимо, що можемо.
Валентина Полонська, НіЦ імені Дмитра Донцова:
Бажання наше єдине – якнайшвидше перемогти одвічного ворога Москву і повернутися до нормального життя. Відбудовувати міста, творити нові культурні проєкти і робити усе, щоби Україна стала і була Великою Україною! Україною, де живуть в мирі і злагоді, добробуті й порядку щасливі громадяни вільної української держави.
