Полтавські школярі-«мирнівці» та наставники
святкували Дні рідної писемності й народного мистецтва
Щороку в листопаді разом відзначають свята України – День української писемності та мови і Всеукраїнський день працівників культури та майстрів народного мистецтва. З цієї нагоди учні 5–9 класів полтавської школи № 8 імені Панаса Мирного представили літературно-музичну композицію «Яке прекрасне рідне слово! Воно – не світ, а всі світи (В. Сосюра)».
Мова живе разом із народом, відгукується на радість і біль, поразки і перемоги. Відкриваючи свято, замилувалася поезіями Івана Багряного й Павла Тичини про материнське слово, з вдячністю наголосила на багаторічній співпраці з школярами й педагогами в царині вшанування велетів рідної мови та побажала, щоб вона квітнула в дитячих устах заслужений працівник культури України, член Національної спілки журналістів України, лауреат премії імені Панаса Мирного Валентина Шемчук, котра стала почесною гостею в Полтавському краєзнавчому музеї імені Василя Кричевського. Ожили вірші українських авторів про рідне слово в декламуванні учнів під керівництвом їхніх щирих викладачів – директора Світлани Богодистої та вчителя української мови і літератури Юлії Якименко.
Наш народ уміє й пожартувати, тож не обійшлося без гуморески Павла Глазового. Традиційно на святі виконав пісні про українську мову та рідний край шкільний ансамбль бандуристок під орудою Наталі Головльової. Українці, звісно ж, надзвичайно талановиті люди – вміють добру справу перетворити на цікаве і захопливе дійство, тож наймолодші учасники затанцювали запальний гопак. Учні представили відео-сюжет про письменників, чиї імена уславили Полтавщину.
Мистецька зустріч стала продовженням проекту «Музей – школі», організованого завідувачем відділу науково-освітньої роботи Людмилою Бойко. Урочистості відбулися в залі, де господарями було представлено виставку традиційних головних уборів відомої полтавської майстрині Валентини Ануарової.
Світлана Богодиста привітала Валентину Шемчук та всіх музейників із професійним святом і висловила впевненість, що патріотичні літературно-мистецькі діалоги знову об’єднуватимуть дітей, освітян і науковців. Ніжна, красива, мелодійна, а також багата, полум’яна і нестримна материнська мова наснажує юних і досвідчених сьогодні і завжди на жертовні справи заради рідної землі й свого народу.
