Український інститут національної пам’яті (УІНП), Полтавська обласна військова адміністрація і Полтавська обласна рада провели дистанційний комунікативний захід (семінар) для державних службовців обласної та районних військових адміністрацій, а також посадовців органів місцевого самоврядування Полтавщини. Слухачами стали 86 посадових осіб гуманітарної сфери. Семінар «Актуальні питання декомунізації/деколонізації у контексті протидії російській агресії у сфері національної пам’яті» відбувся на базі Полтавського регіонального центру підвищення кваліфікації.
Семінар відкрила директорка цієї установи Наталія Осипенко. А заступник голови Полтавської обласної ради Лілія Руроєва у вступному слові наголосила на важливості таких заходів, під час яких до співробітників органів влади доносять методичні і законодавчі основи для якісного виконання закону про засудження злочинного комуністичного режиму й впровадження деколонізаційних процесів.
Також перед присутніми виступив заступник Голови Українського інституту національної пам’яті, кандидат історичних наук Володимир Тиліщак. Він розповів про участь УІНП у напрацюваннях якісного, чіткого і всеохопного закону України про деколонізацію гуманітарної сфери України. У Верховній Раді триває доброзичлива дискусія щодо змісту закону, народні депутати як з президентської фракції, так і з опозиційної усвідомлюють потребу деколонізації як процесу всеохопного позбавлення українцями шкідливого колоніального російського імперського спадку. Зосередив увагу учасників семінару на тому, комуністичний режим, а до того і російський імперський режим намагалися сформувати стереотип про вторинність української культури та її зв’язок з російською культурою.
«Для Кремля головною заслугою українських митців була їхня дружба з російськими митцями. Цей стереотип продовжує домінувати серед росіян. І, зокрема, на його основі росіяни відмовляють українцям у праві існувати. Перед нами, українцями, стоїть завдання великого переосмислення нашого минулого, нашої культури. УІНП працює над осмисленням нашого минулого того періоду, коли українські землі були в складі російської імперії. Очищення публічного простору від маркерів імперської спадщини повинно супроводжуватися її переосмисленням. Коли йдеться про пам’ятники, назви вулиць, присвячені російським діячам, якими рясніють українські міста, ми повинні розуміти, що у більшості вони присвячені не просто діячам культури, а тим, кого, за влучним висловом Еви Томпсон, можна назвати трубадурами імперії. Ці назви, пам’ятники не були ініціативою місцевих громад. Вони були нав’язані імперським центром, щоб прив’язати українську історію, культуру до імперії», – висловив думку Володимир Тиліщак.
Кандидатка філософських наук, начальниця Управління забезпечення реалізації політики національної пам’яті регіонах УІНП Олена Охрімчук розповіла про актуальні питання та закони у сфері державної політики відновлення та збереження національної пам’яті та особливості роботи з інтерактивною мапою про події широкомасштабного вторгнення РФ в Україну й презентувала проєкти Інституту.
Про відновлення національної пам’яті через очищення топонімічного простору населених пунктів Полтавщини від назв і символіки, пов’язаних із державою-агресором йшлося у виступі кандидатки історичних наук, начальниці Північно-східного міжрегіонального відділу УІНП Марії Тахтаулової. Вона ґрунтовно розтлумачила законодавство у цій царині та серед іншого привернула увагу до такої проблеми: всупереч декомунізаційному закону у населених пунктах Полтавщини понад 200 назв топонімів є пропагандою комуністичного режиму. Найбільш поширені: Дніпропетровська, Островського, Комунарська, Колгоспна, Жовтнева, Зої Космодем’янської, Чапаєва, Пролетарська, Паризької Комуни, Жукова, Аракадія Гайдара, Семена Будьонного, Червонопартизанська.
«Державна політика декомунізації, подолання наслідків тоталітаризму. Методичні рекомендації щодо чинних процедур. Перебіг сучасних процесів деколонізації в Україні». Таку назву мав виступ Ігоря Каретнікова, кандидата історичних наук, секретаря Експертної Ради Міністерства культури та інформаційної політики з питань подолання наслідків русифікації та тоталітаризму, начальника відділу аналізу українського державотворення Управління наукового забезпечення УІНП. Доповідач акцентував на грубому порушенні владою Хоролу декомунізаційного закону. «Пам’ятник Іванові Третяку в м.Хоролі Полтавської області має бути демонтований, оскільки встановлено на честь особи, яка обіймала керівні посади у вищих органах державної влади СРСР і підтримала ГКЧП, віддала наказ збити пасажирський «Боїнг 747» південнокорейської авіакомпанії Korean Air Lines, що відхилився від курсу і внаслідок чого загинули 246 пасажирів і 23 члени екіпажу», – відзначив пан Ігор.
Його підтримала начальниця відділу охорони культурної спадщини Департаменту культури і туризму Полтавської обласної військової адміністрації Олеся Старолат, яка висловилася за переміщення погруддя комуністичного злочинцю Третяку до музейного простору та пообіцяла опрацювати цю проблему через підготовку окремого рішення, яке б мало зобов’язуючий характер. Також пані Олеся розповіла про дотримання пам’яткоохоронного законодавства в процесі декомунізації та дерусифікації.
Кандидатка історичних наук, співробітниця Сектору обліку та збереження усних джерел УІНП Тетяна Привалко виголосила доповідь «Усна історія російсько-української війни. Методика опитування»
Модерував онлайнсемінар та підбив його підсумки регіональний представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар. Він розповів про перебіг процесів декомунізації/деколонізації у Полтавській області, навів позитивні та негативні приклади у цілій низці територіальних громад Полтавщини.
Полтавський офіс УІНП
Світлини Полтавського регіонального центру підвищення кваліфікації
