30 січня 2023 року двоє адвокатів України, Ілля Костін та Роман Титикало, подали скаргу до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури міста Києва (яку згодом було переадресовано до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області) щодо позбавлення Віктора Володимировича Медведчука права на заняття адвокатською діяльністю.
З початку повномасштабної війни Російської Федерації проти України основним завданням і ціллю Асоціації правників України (АПУ, Асоціація), абсолютним пріоритетом і цінністю, яка об’єднує правову спільноту, є відновлення верховенства права в Україні, що було нівельоване у зв’язку з військовою агресією Росії. Виклики, які постали перед АПУ та усіма іншими організаціями в умовах війни, є безпрецедентними і вимагають, серед іншого, чіткого визначення позиції щодо осіб, які відіграють роль і здатні вплинути на хід війни та її наслідки.
З огляду на це, а також викладені у зверненні факти діяльності В. Медведчука, які можуть бути підставою для притягнення його до дисциплінарної відповідальності за порушення присяги адвоката і Правил адвокатської етики, АПУ вважає за необхідне висловити свою позицію із вказаного питання.
В. Медведчук отримав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1 від 25.03.1994 за рішенням Київської міської КДКА від 20.01.1994. Перед отриманням свідоцтва В. Медведчук склав присягу адвоката, відповідно до якої взяв на себе зобов’язання «у своїй професійній діяльності суворо додержувати законодавства України, міжнародних актів про права і свободи людини, правил адвокатської етики,.. всюди і завжди берегти чистоту звання адвоката, бути вірним Присязі».
Право В. Медведчука на заняття адвокатською діяльністю зупинено згідно з п.1 ч.1 ст.31 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» з 14.08.2019 на підставі його заяви.
Принцип дотримання законодавства України і міжнародних актів передбачає визнання суверенітету, територіальної цілісності і недоторканості України, які закріплені як національним законодавством, так і міжнародно-правовими актами. Відповідно до ч. 4 ст. 2 Статуту ООН, незастосування сили або погрози силою проти територіальної недоторканності або політичної незалежності будь-якої держави чи будь-яким іншим чином, несумісним з цілями ООН, є імперативним принципом міжнародних відносин. Ба більше, дії, в тому числі публічні заклики, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади, є злочином відповідно до статті 109 Кримінального кодексу України.
Відповідно до ст. 12 Правил адвокатської етики (Правила), всією своєю діяльністю адвокат повинен стверджувати повагу до адвокатської професії, яку він уособлює, її сутності та громадського призначення, сприяти збереженню та підвищенню поваги до неї в суспільстві. Згідно зі ст. 2 Правил, цього принципу адвокат зобов’язаний дотримуватись у всіх сферах діяльності: професійній, громадській, публіцистичній та інших.
У ст. 53 Правил зазначено, що адвокат повинен уникати розголосу в засобах масової інформації або поширення іншим способом (в тому числі за допомогою мережі Інтернет, соціальних мереж) відомостей, що … ганьблять його чи адвокатське бюро / адвокатське об’єднання або адвокатуру України.
Згідно зі ст. 56 Правил, в своїх публіцистичних матеріалах (статтях, публікаціях тощо) та публічних виступах адвокат не повинен поширювати відомостей, які ганьблять честь, гідність чи ділову репутацію інших адвокатів або престиж адвокатури як такої.
Юридична спільнота вважає, що В. Медведчук порушив дану ним присягу адвоката та вищезазначені положення Правил адвокатської етики. Такого висновку АПУ дійшла з таких міркувань.
Так, у січні 2023 року В. Медведчук дав низку інтерв’ю, в яких заперечив факт існування незалежної, суверенної та демократичної України і дав виправдання війні Російської Федерації проти України.
Зокрема, в інтерв’ю пропагандистському телеканалу Російської Федерації RT В. Медведчук зазначив таке: «Украина сегодня фактически прекратила свое существование как государство, потому что Украина как государство должна быть, в соответствии с основным законом, независимой, суверенной, демократической, социальной и правовой. Ни один из этих признаков, отмеченных в Конституции Украины, не относится к факту государственной машины, которую преступно возглавляет Зеленский, его режим, его окружение» (див. з 57:05 хв./сек.).
У цьому ж відео В. Медведчук звинувачує органи влади України і західних партнерів України у розв’язанні війни: «Западная идеология, которая была навязана… с 2005 года.., и ее навязывание украинскому народу все эти годы живилась и подпитывалась западными деньгами, западной идеологией и так называемой западной демократией, которая в конечном итоге, мы видим, во что выразилась — в погибших тысячах, десятках тысяч людей, разрушении Украины и борьбе, которую продолжает Зеленский во главе преступной власти, и осуществляя свою преступную деятельность до последнего украинца» (див. з 28:00 хв./сек.).
Неодноразово В. Медведчук повторює пропаганду російських посадовців і стверджує про існування в Україні так званого «неонацистського режиму»: «Нет по факту государства, потому что в основе государственной политики лежит политика неонацизма, которую исповедуют Зеленский и его окружение. И пока неонацизм будет господствовать, я считаю, что говорить о будущем такой страны — это не только некорректно, это неправильно».
Ба більше, В. Медведчук відкрито заперечує той факт, що Росія є державою-агресором, і виправдовує її збройну агресію проти України. Зокрема, відповідаючи на запитання про те, хто винен у розв’язанні конфлікту у 2014 році, він відповів: «Я не вважаю Росію в цій ситуації агресором… Конфлікт, який мав місце і розв’язався десь наприкінці березня — на початку квітня на Донбасі, — це конфлікт між людьми, які перебували на Донбасі і які не погодились з приходом нової влади і з політиками нової влади. Це був протест… Це протистояння громадян однієї частини країни стосовно інших» (див. з 5:50 хв./сек.). У своїй статті, опублікованій в російському онлайн-медіа «Известия», В. Медведчук виправдав війну проти України необхідністю захисту Росією «не тільки її економічних інтересів, а й її міжнародної честі та гідності».
На увагу заслуговують також такі висловлювання: «Я не считаю [Росію агресором]» або: «Однако от этого [виконання Мінських угод] они [Макрон, Меркель і Зеленський] отказались, и в первую очередь отказался Зеленский, потому что их настрой, их политическая воля целеустремлена и направлена на одно — проведение боевых действий, создание плацдарма для противостояния России по указке и по желанию, хотелкам Запада с Украиной для того, чтобы Россия имела проблемы. И Россия продолжала отстаивать интересы людей, которые живут на этих территориях» (див. з 26:40 хв./сек.).
У 2021 році Рада з питань національної безпеки і оборони України ввела санкції проти В. Медведчука. З 2014 року він також перебуває під санкціями США за дії, які становлять загрозу миру, безпеці, стабільності, суверенітету чи територіальній цілісності України. У січні 2023 року Президент України В. Зеленський позбавив його громадянства України, а Верховна Рада проголосувала за позбавлення його депутатського мандату.
На даний час Личаківський районний суд міста Львова розглядає справу щодо В. Медведчука за обвинуваченням його у державній зраді та розграбуванні національних цінностей.
А 15 вересня 2022 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду (КАС ВС) відхилив апеляційну скаргу очолюваної В. Медведчуком політичної партії «ОПЗЖ» і, таким чином, остаточно заборонив її діяльність в Україні. Рішення КАС ВС було ухвалено на підставі Указу Президента та рішення РНБО від 18.04.2022 та 19.03.2022 відповідно, якими на період воєнного стану вирішено припинити будь-яку діяльність «ОПЗЖ», «зважаючи на [її] антиукраїнську політичну та організаційну діяльність, пропаганду війни, публічні заяви та заклики до зміни конституційного ладу насильницьким шляхом, реальні загрози порушення суверенітету і територіальної цілісності держави, підриву її безпеки» тощо.
Загальновідомими є особисті стосунки В. Медведчука з Президентом РФ В. Путіним, які вчергове було підтверджено згодою РФ обміняти 200 українських військовополонених на В. Медведчука.
Вищезазначене демонструє, що В. Медведчук публічно підтримує дії Російської Федерації, не визнає суверенітет, територіальну цілісність та конституційний лад України, тим самим ставить під сумнів усю діяльність адвокатури та системи юстиції України для протидії агресії. Така позиція, на думку АПУ, є несумісною зі статусом адвоката і шкодить репутації адвокатури та загалом юридичної професії в Україні.
Вищезазначені висловлювання В. Медведчука, на думку АПУ, щонайменше є порушенням присяги адвоката в частині зобов’язання «додержувати законодавства України, міжнародних актів про права і свободи людини, правил адвокатської етики, з високою громадянською відповідальністю виконувати покладені [на адвоката] обов’язки» та порушенням статей 12, 53 і 56 Правил адвокатської етики.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 32 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (Закон), право на заняття адвокатською діяльністю припиняється шляхом анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю у разі накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю.
Згідно з пунктами 1 та 4 ч. 2 ст. 32 Закону, накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно в разі: порушення присяги адвоката України та/або систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури України.
На підставі вищезазначеного АПУ підтримує скаргу І. Костіна і Р. Титикала до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області щодо дисциплінарних проступків адвоката В. Медведчука з проханням позбавити його права на здійснення адвокатської діяльності.
Разом до Перемоги! Слава Україні!
