МАРІЧКА ГАЛАБУРДА — ЧИГРИН
Сідней 27.8.2013
Українська спільнота Сіднею відзначили 22-гу річницю Дня Незалежности продовж двох днів: в суботу 24.8.ц.р. в Українській Братській Школі ім. св. Андрія (УГКЦ) проходив Синьо-жовтий день. Це коли учні вдягаються в синьо-жовтий одяг або мають якусь символіку, яка нагадує Україну і річницю проголошення Незалежности України й відбувають відповідні заняття.
Діти співали пісні і деклямували вірші виключно на тему України. Це можна сказати була репетиція до концерту, який мав відбутися наступного дня.
Батьківський Комітет гостив дітей і присутніх борщем і варениками.
Після короткої перерви були висвітлені знимки, які учні робили підчас їх недавньої поїздки в Україну. Директорка школи Одарка Брецко ставила питання, де знимка була зроблена, що там такого цікавого вони бачили…І треба дивуватися, що малі діти все запам’ятали. Зібрали пожертви золоті монети (доляри) для братньої школи н.1. ім. Івана Франка в Дрогобичі, де наші діти були гостями.
В неділю 25.8.2013 року була чудова весняна погода, хоч офіційно в Австралії ще зима. Ранком в церкваx УАПЦ і УКЦ були відправлені Богослужби, з мoлитвами за Україну.
В залі Дому Молоді збиралися людей. Всі в піднесеному настрої.
Відзначення розпочалося внесенням під звуки «Козацького Маршу» 6-ьох прапорів сумівцями й пластунами. Володимир Шендер ніс прапор Австралії, Петро Кобрин – прапор України, Натан Михно – Дивізії «Галичина», Андрій Матіюк ніс прапор УПА – , Андрій Рибак – СУМ-у, Анастасія Суховерська – Пласту. Цей марш зробив імпозантне враження. Наші військові ветерани передали прапори СУМ-івцям для того, щоби СУМ їх беріг і вносив на святах на сцену! Молодь маршерувала взірцево під команду Петра Кобрина. Дякую Дарці Сенько, яка підготовила з молодю виніс прапорів з фойє почерез залю й вихід на сцену!
Після прозвучання українського та австралійського гімнів я мала шану відкрити святочне відзначення 22- ої різниці Незалежности України як, та, яка з’організувала свято і привітати присутніх від Управи Об’єднання Українських Громад.
На залі були присутні в.о. посла України Станіслав Сташевський та консул Олександер Фоменко та пань Тептюк Валерія, Лариса Чуприна – працівниці посольства.
Згадала про відбуття в цих днях в Україні Збору ОУН, на якому обрали головою Стефана Романіва, відбуття З’їзду Світового Конґресу Українців, де обрано головою Євгена Чолія, секретарем Стефана Романіва, сказала про конференцію Жінок СФУЖО у Львові, про параду вишивок в Києві та про різні святкування в містах України. Попросила до слова пана Сташевського.
Він відчитав святочне привітання Міністра Закордонних Справ України Леоніда Кожари й подарував картинку Києва та прапор України для Дому Молоді, якого він мав честь два роки тому відкривати.
Уважаю, що, щоби привчалися до мікрофонів на сцені, було би вказано, щоби концерт заповідали підростки. Вибрала молодих юнаків. Маркіян Стефанишин заповідав українською та Андрійко Лило – англійською. Хлопці дуже добре вив’язалися з завдання.
Концертову програму розпочав жіночий Ансамбль «Суцвіття» під дириґентурою Олі Якубовської – акомпанятор Ігор Клайберт. Заспівали пані «Гімн Перемоги» та «Дівчата Україночки». Це був гарний початок прекрасного концерту.
Діти братської школи ім. св. Андрія під проводом Тереси Бутилевич виступили з в’язанкою віршів і пісень. Славно деклямували вони доброю українською мовою а співали «О, Україно» і «Ми маленькі козачата» так жваво й голосно, що по всьому Домі Молоді линав відголос.
Поліна Білинська – Мицак співала пісню «Україночка» Г. Татарченка. Вона вдруге виступає на Громадському (ОУГ) концерті в залі Дому Молоді й її виступ залишив відповідне вражіння на слухачів, які сприймають 8 – ми літню дівчинку бурею оплесків.
Танцювальна група «Весельчата» виступила з «Гуцульським танцем» і «Страхопуд». Орися Сивак-Спінер й Ярослав Сивак докладають всіх зусиль, щоби молоді танцюристи танцювали бравурно й майстерно.
Вірш Тараса Шевченка «Садок вишневий» деклямував Кристян Борис, учень української Центральної
Школи ім. Княгині Ольги. Він з малку деклямував вірші і в цю неділю гарною українською мовою вив’язався з обов’язку. Він сам зголосився до участі в концерті. Суспільство завжди радо бачить Кристіяна на сцені.
Три покоління: Христина Бейлі з дочкої Танею й внучкою Софією Вітборн заспівали народну пісню «Чом, земле, моя». Цікава комбінація й новина в нашім суспільстві.
Солістка Марта Менцінська виступила з піснею «Подаруй мені Карпати». Марта завжди ввражає вибором свого репертуару.
Слідував виступ молодшої групи танцюристів «Заграва», який виконав «Гуцульський танець». Зокрема три малі солістки близнята Стефка, Софійка Мандзій (6 років) та Вікторія Волицька (5 і пів року) уважно тупцювали ніжками, усміхалися до публіки, раділи, що знов вони на сцені. Я була кілька разів на репетиції й бачила як Марійка Шушняк з ними проходила їх виступ. Вони є прекрасою танцювальної групи і будуть в майбутньому добрими танцюристками. Гарне вражіння залишили всі танцюристи «гуцулочки й гуцули».
Пані Анна Довірак у свойому вірші зачепила аспекти, які продовж років привели до проголошення незалежности України. Вона з покійним чоловіком пережила не завжди «добрі» часи в Печеніжині, де вчителювала. Вона дуже добре ор’єнтується в політичній сутиації й тому «гостро» допікає словами «вельможам».
Бандуристка й співачка Лариса Ковальчук заспівала сама романс з опери «Запорожець за Думаєм» та народну пісню «Порізала пальчик» а потім з Мартою Менцінською в дуеті популярну з клясики українських пісень « Де ти бродиш моя доле». В їх це прекрасно виходить і публіка гучними оплесками їх нагородила.
Лариса виступатиме 7 вересня ц.р. на святі-фестивалі українців в Велинґтоні в Новій Зеляндії .
З’єднанні танцювальні Ансамблі «Заграва» і «Веселка» під керівництвом Марійки Шушняк, Каріни Островської та Ярослава Сивака, виконали бравурний «Козачок» з репертуару Миколи Канавця, який був сприйнятий оваційно.
Ансамбль Народних Інструментів під керівництвом Мар’яни Сивак заграв мельодії «В Полонині скрипка грає», «Сирба» та «Буковинський весільний». Мар’яна грала на скрипці й співала. Люсі Воронов майстерно грає на цимбалах, Джасінта Мікус на флейті та Нікол Маррі Пріор на контрабасі.
Я вперше їх чула й мені подобався ансамбль, який минулого року сам до мене зголосився виступити. Підготовивши концерт я поїхала до Бельгії, куди мені зателефонували й розповіли про відбутий концерт ще того самого дня, казали, що оркестра дуже сподовалася публіці. В цю неділю зрозуміла чому.
Марко Шумський, який тимчасово виконує обов’язки Голови ОУГ( він і скарбником Управи) подякував всім виконавцям, всім хто будь чим допоміг до успішного проведення концертової програми. Між ними й Володимир Войтович, який разом зі мною працював над програмою концерту, її вкладанням, декорацією на сцені. Він і робив частину знимок підчас концерту. Роксолана Мішалов вже кілька разів оперувала мікрофонами на сцені, дякуємо й Юстинові Сенькові за звукову систему і освітлення сцени, – Юліянові Ґродзіцькому за видрукування афіш, програмок і квитків та дякували сумівцям, які мутьєво в неділю перед концертом розставили крісла на залі. Сердечна подяка Дарці Сенько за допомогу з виставленням квітів на сцені.
Всі згадані не є членами Управу ОУГ а допомогли, бо вважали своїм обов”яком довести концерт до успішного завершення. Дуже, дуже дякую!
Були роздані нагороди переможцям конкурсу ім Петра Яцика: з Братської Школи Мар’ян Румовський, Данило Кучерук, Маркіян Стефанишин. З Суботньої Школи у Стратфілді – Дарія Бовбенко і Ольга Похмурська.
Дарка Сенько передала грамоти Уряди Нової Південної Валії головам підкомітетів Здвигу Українців Австралії в 65 ліття поселення українців в Австралії Марійці і Осипові Смолинець, Марійці Шушняк, Адріяні Чубатій, Юстинові Сенькові, Христині Бейлі.
Завершили ми концерт висвітленням фільму Олеся Янчука ( це замість доповіді) «Українське Різдво в Ватикані», якого висвітлювали 7- го червня на відкритті Здвигу Українців Австралії. Тому, що подія була присвячена 20 – тій різниці незалежности України – рішили показати фільм на святі.
Ялинка, синьо-жовті кульки на ній, синьо-жовті прапори на площі, діти, молодь в пишних українських костюмах, і Всятіший Отець Папа Бенедикт, який говорить українською мовою до українців й відспівування «Ще не вмерла Україна» – залишили відповідне святочне вражіння!
Переконалася, що це було правильне рішення, бо фільм, який триває 14 хв. дуже подобався тим, що його не бачив, а ті, що бачили, радо його ще раз переглянули. Люди підходили до мене дякували за прекрасні картини, хай і Різдвяної історичної події. Верталися додому у піднесеному настрої! Були прохання повторити фільм і то кількома представниками організацій. Я рада тому!
Photo album:
