Розмір допомоги з тимчасової непрацездатності залежить від страхового стажу працівника: чим більший стаж – тим більший відсоток виплати.
Для того, щоб страховий стаж правильно підрахувати необхідно знати що таке страховий стаж.
Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 р. № 1105-XIV визначено, що страховий стаж – це період (строк), протягом якого особа підлягала страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та за який щомісяця сплачено страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж визначається за даними персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, а за періоди до його запровадження – у порядку та на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.
Розглянемо порядок розрахунку страхового стажу по періодах в залежності від того, як змінювалося законодавство.
До 28.02.2001 року обчислювався загальний трудовий стаж згідно із записами у трудовій книжці. Відповідно до Правил обчислення загального трудового стажу для призначення працівникам допомоги по тимчасовій непрацездатності, затверджених постановою КМУ від 19.10.1998 р. № 1658 також зараховувалися інші періоди, серед них:
¦ служба у Збройний силах, внутрішніх військах МВС та інших військовий формувань України;
¦ навчання у професійно-технічному закладі освіти;
¦ період перебування у відпустці по догляду за дитиною до трьох
років та до шести;
¦ період одержання допомоги по безробіттю.
Слід зазначити, що час навчання у вищому закладі освіти та в аспірантурі не зараховувався. З 28.02.2001 року до 01.01.2011 року до загального трудового стажу, набутого за попередні періоди, додається страховий стаж.
Чому саме з 28.02.2001 року, тому що з цієї дати вступив в дію Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 р. № 2240, відповідно до якого рахується вже не загальний трудовий стаж, а страховий стаж.
Підставою, як і раніше, є трудова книжка. До страхового стажу додаються тільки періоди: час перебування у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та отримання виплат допомоги по безробіттю.
З 01.01.2011 року, тобто з моменту запровадження Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, страховий стаж визначається за даними персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб. Таким чином, розмір страхового стажу за період роботи після 01.01.2011 пов’язано із розміром сплаченого страхового внеску.
Страховий стаж обчислюється в місяцях на підставі довідки Пенсійного фонду України за формою згідно з додатком 2 (форма ОК-7) до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 р. № 10-1. Дані відомості надаються:
¦ застрахованій особі, яка особисто звернулася за місцем проживання до органів Пенсійного фонду України,;
¦страхувальникам про застрахованих осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах.
Місяць роботи можна зарахувати як повний тільки за умови, якщо сума сплачених страхових внесків є не меншою ніж сума внеску, обчисленого з розміру мінімальної заробітної плати. До страхового стажу також зараховується період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також отримання виплат по безробіттю та пенсії по інвалідності. Таким чином, стаж для нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності визначається в три етапи:
до 28.02.2001 р.,
з 28.02.2001 р. до 01.01.2011 р.,
та після 01.01.2011 р.
Все підсумовується та визначається відсоток, який буде застосовано до середньоденної заробітної плати, а саме:
¦ до 3 –х років – 50%
¦ від 3 до 5 років – 60%
¦ від 5 до 8 років – 70%
¦ понад 8 років – 100%.
Незалежно від страхового стажу призначається допомога пільговим категоріям на підставі відповідних посвідчень або інших документів, які підтверджують право на пільгу:
¦застрахованим особам, віднесеним до 1 – категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;
¦одному з батьків або особі, що їх замінює та доглядає хвору дитину віком до 14 років, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи;
¦ветеранам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
¦особам, віднесеним до жертв нацистських переслідувань відповідно до Закону України «Про жертви нацистських переслідувань»;
¦донорам, які мають право на пільгу, передбачену статтею 10 Закону України «Про донорство крові та її компонентів».
Отримано з поштової розсилки інформаційного відділу Партії Пенсіонерів України
