Прихід літа відчувається не тільки за температурою, а й за показниками ринку праці. Дещо знизились темпи зростання і зменшилась кількість шукачів. Проте підросли зарплати, що є закономірною реакцією роботодавців на конкуренцію за кандидатів. У цілому ринок праці продовжує відновлюватись.
Червень перейняв естафету зростання
За даними системи управління наймом (СУН) Work.ua, у перший місяць літа кількість пропозицій роботи в Україні збільшилася на 4% — до 93 882 вакансій. Дещо меншу динаміку зростання порівняно з попередніми місяцями (травень +9%, квітень +14%, березень +11%) можна пояснити настанням низького бізнес сезону.
Географія пропозицій роботи вирівнюється
Київська область вперше перетнула позначку в 30 142 вакансії, що складає майже третину від загальної кількості, та залишається лідером за кількістю роботи. Друге місце займає Львівська область, де зосереджено приблизно 10% роботи в Україні (9 064). Далі йде Дніпропетровська (8 900) та Одеська області (6 883). Замикає п’ятірку Харківська область (3 441), яка вже третій місяць поспіль утримується в лідерах.
До речі, Харківська область також увійшла в п’ятірку областей з найбільшим приростом вакансій (+10% до 3 441 вакансії) разом з Івано-Франківською (+10% до 3 116), Запорізькою (+9% до 1 666), Одеською (+7% до 6 883) та Волинською областями (+6% до 1 929).
Варто зазначити, що у червні роботи стало більше і в Херсонській області, де 6 червня рф скоїла терористичний акт та підірвала Каховську ГЕС. Звичайно, що +12% місячного зростання до 156 вакансій — це невелика цифра, порівняно з, наприклад, Харківською областю, та сам факт того, що ніщо не здатне зупинити українців, викликає оптимізм.
Щодо найзатребуваніших посад, у п’ятірці все стабільно: продавець-консультант (8 219 вакансій), менеджер з продажу (6 383), водій (3 277), кухар (3 264), бухгалтер (3 186). Найбільший приріст у червні показала вакансія вчителя початкових класів (+44% до 187 вакансій). Переважно приватні школи та дитячі садочки шукають персонал для підготовки дітей до школи в період літніх канікул.
Згідно з даними системи управління наймом(СУН) Work.ua, кількість шукачів, які створили та оновили резюме в червні зменшилася (на 4% до 351 014), як порівняняти з травнем. Це незначне коливання, фактично кількість резюме зберігається на рівні квітня 2023 року. Переважна більшість шукачів — жінки (57%). Найбільшу частку, 35% від загальної кількості, складають кандидати 16-24 років. Стосовнодосвіду, то кандидати розподіляються наступним чином:
-
36% не мають досвіду;
-
33% мають понад 5 років досвіду;
-
31% мають від мінімального до 5 років досвіду.
Найбільше нових кандидатів у червні з’явилося в Донецькій (+15%), Тернопільській (+9%), Чернівецькій (+8%), Волинській (+7%) та Житомирській областях (+6%).
Переважна більшість нових кандидатів представляють категорії: «Готельно-ресторанний бізнес, туризм» (+18%), «Освіта, наука» (+15%), «Сфера обслуговування» (+11%), «ЗМІ, видавництво, поліграфія» (+8%), «Роздрібна торгівля» (+7%), «Маркетинг, реклама, PR» (+5%), «IT, комп’ютери, інтернет» (+3%). У розрізі професій найбільше на ринок праці вийшло офіціантів, а також освітян: вчитель інформатики, педагог-організатор, вчитель української мови, вчитель фізики.
Конкуренція стабілізується на довоєнному рівні
Темпи зниження конкуренції шукачів за роботу сповільнилися. Схоже, що цей процес стабілізувався на рівні 2021 року, як то було до повномасштабного вторгнення. Наразі спостерігаються традиційні показники ринку шукача.
Найбільша конкуренція шукачів за роботу в Київській, Вінницькій, Харківській, Сумській та Львівській областях. Найменша у Закарпатській, Чернівецькій, Черкаській, Тернопільській та Миколаївській областях.
Серед шукачів високий попит мають вакансії диджитал-фахівців, переважно програмістів у сфері ІТ. До прикладу, конкуренція шукачів на вакансію Front-end програміста в червні зросла майже вполовину порівняно з травнем і наразі майже в 30 разів вища, ніж у середньому по Україні. До висококонкурентних вакансій також відносяться: спеціаліст чату, відеомонтажер, копірайтер, графічний дизайнер. За цими посадами знайти роботу складніше.
Низька конкуренція і, відповідно, більші шанси працевлаштуватися за посадами працівників медичної сфери: гастроентеролог, гірудотерапевт, лікар УЗД.
У червні продовжилось зростання середньої зарплати ще на 500 грн. Таким чином за першу половину 2023 року середня зарплата в Україні збільшилася на 13% — з 15 000 до 17 000 грн. Нагадаємо, раніше Work.ua презентував дослідження «Як змінилась зарплата українців за рік».
У регіональному розрізі зарплата зросла у Київській (з 18 200 до 18 750 грн), Львівській (з 16 000 до 16 775 грн), Одеській (з 16 000 до 16 275 грн) та Харківській області (з 15 000 до 16 000 грн).
Зростання середньої зарплати на 5% у перший місяць літа відбулось за категоріями, зокрема: «Культура, музика, шоу-бізнес» (з 16 000 до 17 000 грн), «Адміністрація, керівництво середньої ланки» (з 17 500 до 18 500 грн), «Сільське господарство, агробізнес» (з 18 000 до 19 000 грн), «Будівництво, архітектура» (з 19 000 до 20 000 грн), «Транспорт, автобізнес» (з 21 500 до 22 500 грн).
Хто найбільше заробляв у червні
10 найвищих середніх зарплат (не керівників, не з ІТ):
55 000 грн — медіабаєр;
40 000 грн — водій-міжнародник;
35 000 грн — ендодонтист, керівник будівельного проєкту, менеджер по роботі з супермаркетами;
34 000 грн — бізнес-аналітик;
32 500 грн — рихтувальник, рієлтор;
31 500 грн — 3D-візуалізатор;
31 000 грн — координатор зі збуту;
30 000 грн — автомеханік, дизеліст, регіональний менеджер, технолог меблів;
29 000 грн — курʼєр з авто;
28 000 грн — автоелектрик, менеджер з розвитку.
Найменші зарплати від 7 000 до 10 000 грн отримують: консьєрж, санітар, прибиральник, посудомийник, портьє.
Бізнес та українці демонструють незламність. Попри війну та низький бізнес сезон ключові показники ринку праці продовжують змінюватись. Кількість вакансій зросла на 4%, розмір середньої зарплати збільшився на 3%. При цьому конкуренція шукачів за роботу знизилась на 2%, але вже стабілізується на рівні 2021 року.
Укріплюється тренд дефіциту кваліфікованих кадрів. Загальна кількість шукачів, хоч і незначно, проте зменшилась на 4%. Разом з тим росте частка молоді з мінімальним досвідом чи взагалі без досвіду роботи, яких необхідно навчати та розвивати. До речі, у червні державні організації та громадський сектор порушували питання важливості впровадження програм адаптації та працевлаштування ветеранів. Зокрема, по закінченню війни ветерани складатимуть значну частку працездатного населення України з унікальними навичками та знаннями.
Ймовірно, що літо 2023 року буде більше схоже на звичайне, тобто темпи зростання можуть сповільнитись у зв’язку з особливостями періоду та підготовкою до нового бізнес сезону восени. Українці ж можуть використати цей період для відновлення після 1,5 року роботи в стані постійного стресу, фізичного й емоційного напруження через повномасштабне вторгнення рф.
