Український ринок праці переживає найсильнішу кризу за останні 10 років. Війна примусила український бізнес скорочувати та оптимізувати свою діяльність, частина компаній взагалі припинила існування. Українські спеціалісти, які втратили роботу через переїзд у інші міста або через скорочення чи звільнення, активно шукають роботу. Однак відкритих вакансій сьогодні, згідно даних кадрового порталу grc.ua станом на середину квітня, у 30 разів менше, ніж у довоєнний період.
Кожна криза на ринку праці впливає більше на співробітників, аніж на роботодавців. Компанії оптимізують витрати, скорочують заробітні плати та бонуси чи взагалі звільняють співробітників. Відтак конкуренція серед пошукачів зростає. У роботодавців в свою чергу з’являється більший вибір спеціалістів на свої вакансії, вони починають диктувати свої правила, ринок праці перетворюється на «ринок роботодавця».
З початком війни переважна більшість роботодавців (78%), як показали дослідження grc.ua, здійснили непопулярні заходи стосовно своїх співробітників. Чверті опитаних не виплатили заробітну плату. Звільнили або скоротили працівників у 16,5% компаній, 10% відправили у відпустку за свій рахунок. Чверть опитаних, якщо й працює, то отримує неповну виплату заробітної плати, найбільше респондентів відповіло, що їм скоротили заробітну плату більше ніж на 30%.
Українці стикаються не лише з негативним впливом війни на заробітні плати. Змінилася також структура пропозицій роботи та насиченість спеціалістами у розрізі регіонів. У регіонах, які найбільше відчули на собі військову агресію РФ, зменшилася кількість робочих місць та зросла конкуренція. Релокація підприємств у безпечні регіони України, внутрішня та зовнішня міграція спеціалістів стала причиною того, що у західних областях збільшилася кількість пропозицій роботи. Конкуренція на одне робоче місце у Львові, Ужгороді, Івано-Франківську сьогодні набагато нижча, аніж у центральній та східній частинах України.
Аналізуючи попередні кризи на ринку праці, які ми пережили в 2014/2015 та 2020 роках, можна побачити відповідну реакцію працівників на негативні зміни стану ринку праці. Стикаючись зі збільшеною конкуренцією на робочі місця, відчуваючи проблеми з працевлаштуванням, спеціалісти завжди зменшували свої зарплатні очікування. Не стала винятком і ця криза. Останнє опитування grc.ua показало, що майже дві третини пошукачів (65%) в умовах кризи на ринку праці готові знизити свої зарплатні апетити. Найбільша частка (26%) з тих, хто готовий заради влаштування на роботу отримувати меншу заробітну плату, згодні зменшити її на 10-25%.
В умовах високої конкуренції та вкрай низької кількості вакансій сьогодні прослідковується ще одна тенденція у поведінці пошукачів. Спеціалісти стали пропонувати свої кандидатури на вакансії нижче за свій звичний рівень кваліфікації. Якщо до війни в категорії топ-менеджмент було досить багато пропозицій роботи, то сьогодні керівники та директори не надто затребувані. Для них в квітні було відкрито 1,7% вакансій від усіх актуальних. Отже, на позиції middle‑рівню в умовах дефіциту роботи стали відгукуватись топові фахівці.
Що робити спеціалістам в таких складних умовах пошуку роботи? По-перше, використовувати всі джерела пошуку інформації про відкриті робочі місця. Безумовно, найбільш повна інформація про вакансії розміщена на кадрових порталах. Проте не варто нехтувати спеціалізованими професійними сайтами з добірками пропозицій роботи, сайтами компаній, телеграм-каналами, а також соціальними мережами. В умовах скорочених бюджетів на пошук персоналу дехто з компаній користується методом рекомендацій кандидатів від своїх співробітників. Отже, при пошуку роботи в умовах кризи на ринку праці потрібно займати проактивну позицію.
В умовах жорсткої конкуренції пошукачі повинні підвищувати свою цінність на ринку праці. Додаткова професійна освіта можлива навіть в умовах війни. Якщо знайти роботу по професії вкрай складно через низьку затребуваність, то пошукачу варто провести аудит своїх знань, умінь та компетенцій та з’ясувати, в яких інших професійних сферах їх можна застосувати. Поширеною тенденцією у довоєнні часи була перекваліфікація спеціалістів. Залишається актуальною вона і зараз, в умовах кризи на ринку праці.
