Після восьми років очікування, держави Заходу нарешті почали застосовувати серйозні санкції проти Росії. Поза сумнівом, їм додав рішучості успішний спротив Збройних Сил України – певно, вони не хотіли допомагати уявно слабкій державі, але тепер можуть бути впевнені, що їхні інвестиції в нашу оборону не будуть марними.
Так чи інакше, запроваджені санкції є достатньо жорсткими, щоб уже зараз завдавати ударів російській економіці:
-
Курс рубля впав до історичного мінімуму. На сайті Центрального банку Росії він станом на вечір 28 лютого дорівнював 95 рублів за долар, але в обмінниках можна побачити долар по 190-200.
-
Намагаючись запобігти наслідкам падіння курсу, Центральний банк збільшив облікову ставку з 9,5% до 20%. Однак такий захід сам по собі стане значним шоком для економіки, оскільки призведе до подорожчання кредитних коштів (нагадаємо, на облікову ставку орієнтуються комерційні банки, визначаючи ставки за кредитами і депозитами). Не виключено, що ставка підніматиметься і далі, коли підвищаться темпи інфляції.
-
У разі заморожування іноземних резервів центрального банку, Росія позбавиться більшої частини ресурсів, призначених для підтримки курсу нацвалюти (463 із 630 мільярдів можуть бути заморожені). У Росії залишаться 2300 тонн золота, яке потрібно продавати вже зараз, оскільки це доволі тривала процедура.
-
28 лютого московська фондова біржа відкрилася, впала на 30% і одразу закрилася. Катастрофічні результати з початку вторгнення демонстрували російські компанії, що котуються на біржах в інших країнах. Наприклад, Сбербанк опустився з 9 до 1 долара за акцію.
-
Введено в дію ряд обмежувальних заходів на валютні операції, зокрема, з 1 березня експортери зобов’язані міняти на рублі 80% валютної виручки, а резидентам заборонено переказувати валюту за кордон.
Як і завжди у випадку економічних санкції, їхній ефект переважно стає відчутним через певний період часу. Але вже сьогодні проти Росії були застосовані заходи, які раніше називалися «ядерними» (nuclear), тобто такими, що будуть введені тільки в крайньому разі – до таких належать, в першу чергу, відключення від SWIFT і заморожування резервів центробанку.
Очікується, що вони стануть особливо руйнівними в комбінації із закриттям повітряного простору для російських літаків, забороною морських перевезень і обмеженням закупівель російських товарів. Наприклад, уже була заявлена відмова Німеччини від російського газу (не факт, що це справді буде реалізовано). На жаль, на сьогодні не йдеться про повне відключення російської економіки від SWIFT, а тільки окремих банків. Це продиктовано, зокрема, небажанням деяких європейських країн (передусім, Угорщини) залишитися повністю без поставок газу з Росії.
Особливо приємними є так звані спортивні санкції: відсторонення від змагань ФІФА і УЄФА максимально знецінює багатомільярдну футбольну економіку Росії.
Як не дивно, від санкцій попередніх років теж була користь: вони зменшили взаємозалежність європейської і російської економік, змусивши інвесторів вивести частину грошей з російських активів протягом 2014-2021 рр. Зараз цей процес пришвидшиться ще більше. Але тепер ЄС може собі дозволити карати Росію і отримувати менше шкоди для себе.
Так чи інакше, простір для посилення санкцій залишається. В першу чергу, Україна повинна добиватися повного, а не часткового відключення Росії від SWIFT. Інший пріоритет – російський нафтогазовий експорт. Після санкцій 2012 р. Іран втрачав по 7% ВВП щороку – зараз ми цілком можемо завдати Росії набагато більшої шкоди.
Олександр Чупак, експерт Недержавного аналітичного центру «Українські студії стратегічних досліджень»
