Фермерські господарства, що використовують землі постійного користування, зіткнулися з подвійним нарахуванням мінімального податкового зобов’язання. Цього року надійшли перші податкові повідомлення-рішення, і аграрії розпочали їх масове оскарження.
Суть проблеми пояснила експерт з юридичного супроводу адвокації Всеукраїнського конгресу фермерів Ярослава Овчаренко під час круглого столу «Проблемні питання земель постійного користування фермерських господарств», який ВКФ провів у межах програми підтримки фермерів, яку реалізовує спільно з міжнародною гуманітарною організацією Mercy Corps, разом з фермерами та представника влади.
Земельна ділянка постійного користування фактично використовується фермерським господарством і відображається в усіх його звітах. Господарство сплачує відповідні податки, якими перекриває мінімальне податкове зобов’язання. Проте державний акт виписаний на фізичну особу — засновника чи члена господарства, — і податкова служба, орієнтуючись на записи в реєстрі речових прав, нараховує МПЗ додатково саме їй. Виникає задвоєння: одна й та сама ділянка породжує податковий обов’язок і для юридичної, і для фізичної особи.
За словами Овчаренко, ДПС України в індивідуальних податкових консультаціях посилається на відсутність у реєстрі речових прав запису про перехід права до фермерського господарства. Без такого запису податкова вважає, що обов’язок з визначення МПЗ лежить на засновнику або члені господарства особисто.
Схожа проблема виникає і з орендованими землями. Фермер із Волинської області Юрій Михалець розповів, що власники паїв, з якими укладено діючі договори оренди, помирають, і податкова починає нараховувати МПЗ їхнім правонаступникам — попри те, що земля відображена у звітах господарства і всі податки за неї сплачено. Це створює конфлікти з власниками паїв, які не розуміють, чому до них надходять листи від фіскальної служби, і починають сумніватися у сумлінності орендаря.
Конгрес фермерів пропонує внести зміни до статті 38 Податкового кодексу України, чітко визначивши, що мінімальне податкове зобов’язання нараховується та сплачується юридичною особою — фермерським господарством — незалежно від наявності в державному реєстрі речових прав запису про реєстрацію цього права за господарством. Таке формулювання має унеможливити подвійне нарахування навіть у тих випадках, коли фермер ще не встиг оформити реєстрацію права.
Дивіться повний запис вебінару на Youtube-каналі Фермерленд
