У Національному музеї декоративного мистецтва України відкрилась виставка до 100-річчя від дня народження відомого художника-кераміста Валерія Протор’єва «Простір доброти».
Ювілейна експозиція представляє близько 180 творів Валерія та Надії Протор’євих, талановитого подружжя митців художньої кераміки, які жили і творили разом, працюючи на славетному Васильківському майоліковому заводі. Це майже половина творчого доробку художників, який зберігається в музейної колекції.
Центром виставкової експозиції є відома серія керамічних творів Валерія та Надії Протор’євих з авторською назвою «Добрі звірі». Фантастичні, добрі, усміхнені звірі, як завжди, особливо популярні серед глядачів. «Кінь із лошатком» став одним із символів васильківської майоліки.
«Чудові вироби Васильківського майолікового заводу є однією з перлин музейної колекції. Художня кераміка підприємства створена за кращими традиціями народного гончарства із застосуванням новітніх технологій. Яскравими представниками васильківської майоліки середини ХХ ст. було подружжя заслужених майстрів народної творчості УРСР (1986), заслужених художників України (1994) Валерія і Надії Протор’євих», – зазначає кураторка виставки Ірина Бекетова.
В ході відкриття виставки відбулась презентація нового альбому із серії «Музейні колекції», який присвячено Валерія та Надії Протор’євих. Відтепер його можна буде придбати у музейному кіоску.
Виставка триватиме до 31 березня.
Валерій Семенович Протор’єв і Надія Юхимівна Протор’єва (Ткачук) зустрілися в Києві, де з вересня 1945 р. одночасно розпочали навчання в Київському училищі декоративно-прикладного мистецтва, що розміщувалося на території Києво-Печерської лаври. Саме тут Валерій і Надія зустріли та виплекали велике кохання свого життя. Сумісні навчання та робота, спільні інтереси й захоплення зміцнювали почуття. Вони одружилися та пліч-о-пліч і в горі, і в радості пройшли життєвий шлях, разом осягнули творчі натхнення та злети. Надія і Валерій надихали, сперечалися, радилися, доповнювали один одного.
З 1950 р. після закінчення навчання молоді художники отримали направлення на Васильківський майоліковий завод. На підприємстві в ці роки потужний амбітний колектив розпочинав реформаторські пошуки свого стилю та працював над особливостями технологічних новацій. Саме розтічні васильківські поливи спокійних стриманих кольорів – коричневих, зелених, брунатних, золотавих відтінків – стали брендом, незмінною ознакою васильківської майоліки. Краса васильківських творів – у мінливості ніжних м’яких кольорових переходів.
Таланти й творчі пошуки молодого подружжя Протор’євих на заводі стали у пригоді, підтримувалися керівництвом. З часом художники отримали свою майстерню, в якій мали можливість працювати у будь-який час. Валерій і Надія творили удвох, оприлюднюючи лише кінцевий результат роботи.
