В Україні з 2014 року триває війна, розв’язана країною-терористкою рф.
Лише за останній рік повномасштабної агресії пошкоджено чи зруйновано понад 60 музеїв, російськими мародери у військовій формі розграбовано понад 100 тисяч артефактів із музейних колекцій України на окупованих територіях.
Велика кількість музейних будівель та їхні збірки залишаються під загрозою артилерійських і ракетних обстрілів, авіаударів, ризиків непоправних утрат через зруйновану цивільну та енергетичну інфраструктури й відсутність належних умов зберігання та охорони.
Через війну велика кількість музейних фахівців вимушено переселена всередині країни та поза її межі. Чимало музейників, узявши до рук зброю, поклали життя задля захисту країни.
Водночас музейні фахівці самоорганізувалися, виявили опірність і навіть героїзм у порятунку своїх цінностей.
Цивілізований світ прийшов на допомогу Україні у захисті нашої культурної спадщини, зокрема музейних надбань. Міжнародні донори та організації зробили українські музеї стійкішими до загроз, надавши їм потрібні матеріали, обладнання та фінансову допомогу.
Водночас здійснено чимало зусиль для накладення санкцій на музейні заклади й організації росії, які не висловили жодного засудження своєї влади щодо руйнування музейної сфери України.
Окрім цього, музейники спромоглися створити Червоний список Міжнародної ради музеїв (ІСОМ) для України, що допоможе зупинити нелегальне вивезення культурних цінностей.
Музейники започаткували документування втрат і пошкоджень для підготовки до відновлення зруйнованих будівель і пошкоджених колекцій, а також фіксуванням злочинів проти культури з метою притягнення воєнних злочинців до відповідальності.
Війна зосередила увагу світу на Україні, тож музейники скористалися цією нагодою промоції нашої історії та культури, здійснюючи виставкові проєкти й культурно-освітні програми, а також можливістю поділитися досвідом і підвищити власні знання та навички, беручи участь у форумах, конференціях, воркшопах, дискусіях.
Нині сферу реагування на загрози та руйнування музеїв скоординовано по горизонталі й вертикалі. Створено музейні допомогові ініціативи та мережі на кшталт Штабу порятунку спадщини, Музейного кризового центру, Блакитного Щита України, Центру порятунку культурної спадщини, ініціативи “Museum for Change”, іншими ініціативами та волонтерами, які співпрацюють із міжнародними організаціями, фундаціями, експертним середовищем.
Утім, актуальною залишається підтримка української музейної сфери, насамперед через підтримку людей – музейників, яким довелося покинути свої міста (і свої музеї), рятуючи життя й музейні колекції, і тим, хто бореться за життєздатність своїх музеїв на місцях. Але також потрібні оперативне реагування на виклики, превентивні дії зі збереження, відновлення зруйнованого й пошкодженого та повернення вкраденого. Усе це наша спільна справа – справа державних інституцій, музеїв, громадян і всієї міжнародної спільноти
Тож цей день – нагода висловити подяку українським музеям за їхню стійкість і незламність, міжнародним організаціям і музеям за непохитну підтримку України та збільшення спроможності її культурної сфери на шляху до нашої перемоги й інтеграції у світове співтовариство.
