Про біль від втрати, гіркоту розлуки
та глибоку шану за Їхні героїчні вчинки …
Наталя Матвійчук – талановита художниця-керамістка, активна волонтерка, людина, чиє серце вже понад десять років переповнене болем за рідну землю. Її творчість є віддзеркаленням непохитної віри у перемогу, любові до України і глибокої пошани до героїв, які віддали своє життя за мирне майбутнє.
Мисткиня не лише втілює емоції в глині, а й є частиною великої волонтерської спільноти, яка бореться на своєму фронті, щоб наблизити найбажаніший день для всіх українців.
Нині керамістка працює над черговою, досить емоційною композицією «Від землі до неба», присвяченій нинішній війні. Ця творча ідея, яка оживає в глині, є глибоким вираженням болю, втрати та безмежної шани до полеглих героїв. У цю роботу вона відверто вкладає частину себе, свою біль, надію та віру в незламність українського народу. Вона свято вірить, що цей витвір її рук стане не просто пам’яттю про загиблих, а й нагадуванням живим про те, якою ціною дається мир і свобода.
Наталя Матвійчук: «Цю роботу я хочу присвятити трьом полеглим воїнам, яких я знала особисто. Їхня смерть залишила невимовний біль і незабутній слід у моєму серці: Володимир Бутко (мій учень, а потім колега), «Тенгрі» (жив серед нас і був воїном-професіоналом), Дмитро Коцюбайло «Да Вінчі» (воїн-доброволець, який віддав своє молоде життя за Україну)».
Композиція «Від землі до неба», є безсмертним образом цих героїв. Вона втілює їхні характери, їхній шлях і ту незламну силу, що проживала в їхніх серцях. Через кожну деталь, кожну лінію і форму Наталя намагається передати те, що важко висловити словами: біль від втрати, гіркоту розлуки та глибоку шану за їхні героїчні вчинки. Це її особистий спосіб сказати «не забуті», вшанувати їхню пам’ять і передати майбутнім поколінням приклад мужності та самопожертви.
Дана робота складається з трьох глиняних колон, які глибоко символізують пам’ять про трьох героїв і на кожній з них розташований птах, який злітає в небо. Цей образ відлітаючого птаха символізує перехід їхніх душ до вічності, від землі до неба, від цього світу до того, що неможливо втратити – до безсмертної пам’яті.
Сама назва роботи – «Від землі до неба» – влучно передає ідею про безсмертну душу, що піднімається до небес, залишаючи на землі тільки слід у вигляді пам’яті та символу. Ці птахи, що здіймаються вгору, є образом зв’язку між життям і смертю, між тим, що залишилось, і тим, що вже стало частиною вічності.
Наталя Матвійчук: «Досить часто ми говоримо, що «воїни тримають над нами небо», можливо ця фраза й стала вирішальною у виборі назви до нової роботи. Три колони та відлітаючі птахи втілюють ідею, що ці герої не лише залишили слід у нашій пам’яті, але й продовжують виконувати свою роль, навіть у вічності, охороняючи нашу землю і нашу свободу».
Нині мисткиня завершила роботу над ескізом, ретельно опрацювавши всі деталі, і з натхненням розпочала створення композиції, яка стане пам’ятником не тільки тим, хто віддав своє життя на полі бою, а й усім тим, хто бореться за Україну в тилу, у кожному серці, що палає відданістю своїй Батьківщині.
Це своєрідний символ глибокої шани та скорботи, що втілює нашу незламну націю, яка, незважаючи на всі випробування, продовжує боротися за свободу!
Навіки Слава Героям і їхньому шляху від земного буття до високих небес, де вони залишаються живими в серцях тих, хто їх пам’ятає…
Світлана Пругло,
завідувачка інформаційної служби Національного музею гончарства
Фото Юрка Пошивайла
