Проєкт створення Меморіального музею-садиби гончаря Василя Омеляненка

Його Ім’я золотими літерами вписане в книгу української культури, Його творчість – окрема епоха українського гончаротворення, Його твори – дзеркало нації, що відображає її найглибші почуття й надихає наступні покоління.

Василь Онуфрійович Омеляненко…

Талановитий гончар, легенда опішненського гончарства, заслужений майстер народної творчості України, лауреат Премії імені Данила Щербаківського, Національної премії України імені Тараса Шевченка, член Національної спілки майстрів народного мистецтва України та Національної спілки художників України, член Наглядової ради Національного музею-заповідника українського гончарства.

Завжди енергійний, вируючий ідеями, відгукувався на все живе в мистецтві й підтримував усіх, хто потребував його участі.

Василь Онуфрійович був зразком рідкісної справжності й реальним підтвердженням того, що природна обдарованість, людська чуйність і вроджена гідність, посилені волею й жагою до творчості, не можуть деформуватися під тиском життєвих обставин…

Він був із плеяди майстрів, чиї імена піднесли мистецьку сторінку України на вищий щабель.

Пізнання світу для мистця відкрилося в Гончарній столиці України – містечку Опішне. Саме там мистецтво глини й вогню стало великим захопленням усього його життя.

Від початку своєї творчості майстер віддавав перевагу декоративній зооморфній скульптурі: виготовляв традиційний для гончарства Опішного посуд у вигляді левів, биків, баранів, козлів. Тому потужною частиною його творчої спадщини є зооморфні скульптури. Вони унікальні й неповторні. Мистець працював у власному авторському стилі, який легко можна впізнати завдяки характерним формам, орнаментам і техніці виконання.

Зооморфні скульптури Василя Омеляненка завжди мали виразні риси, що відображали емоції та настрій. Це могли бути спокійні, величні образи, або ж навпаки – динамічні, сповнені руху й енергії, але завжди добродушні без звіриної агресії.

1960 року Василь Онуфрійович уперше показав на широкий загал свою роботу. Це була декоративна скульптура «Баран», яка представляла завод «Художній керамік» на виставці в Брюсселі (Бельгія). За цю роботу майстра було нагороджено грошовою премією. Після такого вдалого показу Василь Омеляненко почав виставляти свої роботи на обласних та республіканських виставках декоративно-ужиткового мистецтва. Майже на всіх із них представлені глиняні твори відзначали нагородами. Опішненський гончар неодноразово був лауреатом престижних республіканських і всесоюзних художніх виставок, конкурсів та фестивалів. Гончарні вироби майстра широко представляли мистецтво України на міжнародних виставках у Бельгії, Канаді, Японії, Болгарії, Югославії, Польщі, США, Норвегії, Великобританії та інших країнах світу. Вони зайняли почесні місця в найбільших і найпрестижніших музейних зібраннях Європи.

Василь Омеляненко був одним із тих майстрів, які зберегли й передали традиції опішненської школи гончарства.

Початок 2021 року приніс сумну новину про перехід Великого Творця глиняних див у Вічність.

До останнього подиху не переставав відчувати захоплення й жагу до гончарної глини, рішучими рухами створюючи з неї навіяні його уявою образи. В одну мить застигло все… Щойно створені звірі навіки зупинили погляди.

Василь Омеляненко був і залишається символом натхнення й творчої енергії для всіх нас. Двері його будинку завжди були відкриті для відвідувачів. Він щиро радів гостям і з радістю показував свою домашню, маленьку, але таку рідну майстерню.

Його будинок просякнутий духом великої творчості, духом талановитого мистця, духом вічного гончарства! Порушити цю ідилію в рідних «не піднялися руки». Тому родиною мистця було прийнято вольове рішення – передати господарство, де жив і творив легендарний опішненський гончар Національному музею-заповіднику українського гончарства для створення Меморіального музею-садиби гончаря Василя Омеляненка.

Нині майбутній музей-садиба зазнав впливу масштабних реконструкцій відновлювальних робіт: повністю замінено дах і вікна, поштукатурено стіни. Бруківкою викладено вимощення навколо будинку, майданчик перед входом до хати, доріжки до господарських споруд. Але при цьому всьому не втрачено оригінальних архітектурних елементів.

Ремонтні роботи продовжуються разом із приємними новинами: Громадська організація «Конгрес українських керамологів» у тандемі з Національним музеєм заповідником українського гончарства отримали грант Українського культурного фонду на втілення проєкту «Магія опішнянського зооморфного посуду».

Метою даного проєкту є створення на базі Меморіального музею-садиби гончаря Василя Омеляненка експозиції із застосуванням мультимедійних технологій, в якій буде представлено найбільшу колекцію традиційного опішненського зооморфного посуду та скульптури видатного українського гончаря.

Реалізація проєкту вже розпочалася й активно набирає обертів – розроблено тематико-експозиційний план виставки, замовлено експозиційне обладнання, відібрано твори для облаштування виставки, підібрано контент для наповнення інформаційного сенсорного терміналу. Завдань ще багато, проте ми впевнено йдемо до мети. Адже у нас відповідальна місія – красу, яку талановитий гончар приніс у цей світ, ми з гордістю збережемо для майбутніх поколінь як шану про життя і творчість Великого Достойника Опішненської Кераміки!

Про перебіг подій з реалізації проєкту ми регулярно повідомлятимемо на веб сторінці проєкту «Магія опішнянського зооморфного посуду» https://www.facebook.com/profile.php?id=61562959478427

Світлана Пругло,

завідувачка інформаційної служби Національного музею гончарства

Фото Тараса Пошивайла

Поділитись
Коментарі

Читайте також

Мультимедіа