У Київській міській раді відбулася презентація чергової книжки відомого українського політика, історика, одного із провідних сучасних дослідників українського націоналізму Олександра Сича.
Подія зацікавила столичних науковців, істориків, дослідників, пересічних читачів. Бо, як виокремив у вступному слові побратим автора, публіцист Віктор Рог, Олександр Сич є не просто провідним дослідником й ідеологом українського націоналізму, а й успішним практиком. З-поміж іншого Віктор Рог згадав «унікальне й універсальне дослідження про Степана Ленкавського», першу книгу Олександра Сича «Без права на поразку», книги про український Пласт, інші твори, наукові та публіцистичні статті, розвідки, яких в автора близько трьох сотень.
«Праця Олександра Сича сьогодні є дуже актуальна і дуже потрібна. Адже на тлі 30-40-х років, коли ми спостерігали розквіт націоналістичної думки, ідеологічних напрацювань в Україні, нині дуже мало тих, хто займається властиво розробленням ідеології націоналізму», – зазначив Віктор Рог.
Щодо презентованої книжки-монографії «Соціально-консервативний націоналізм: теорія і політика», наголошувалося на її актуальності та необхідності в умовах сьогодення. Цікаво, що книжки могло б і не бути, якби не хвороба автора, яку він успішно подолав. Олександр Сич розповів, що замість лежати у шпиталі і декілька місяців дивитися в стелю, він раціонально використав час лікування. Таким чином з’явилося комплексне наукове дослідження революційного і державницького складників націоналізму.
На етапі розбудови Української держави потрібно послуговуватися ідеями соціально-консервативного націоналізму. На цьому наголосив автор під час презентації. «У сучасних умовах націоналізм має бути не настільки революційний, як на етапі визволення, наскільки конструктивним і державотворчим. Бо самі націоналісти ще на зорі становлення ОУН стверджували, що становлення Української держави буде проходити в три етапи: визволення, становлення і закріплення. Етап визволення минув, почався державницький етап. Закономірно, що на етапі визволення потенціал націоналізму був спрямований в революційне русло. Але коли ми перейшли в державницький етап, то цю потужну революційну енергію треба переспрямувати в конструктивне державницьке русло», – підкреслив Олександр Сич.
«Зважаючи на те, що сьогодні катастрофічно зникає субстанція української нації, треба дбати про її виживання, тому сьогодні соціальна політика має бути на першому плані. Поряд зі збереженням ідентичності, слід зберегти саму демографічну субстанцію нації від вимирання. Тому я і говорю про соціально-консервативний націоналізм, який має бути спрямований на виконання цих завдань», – наголосив дослідник.
Автор вважає, що націоналістична структура, дбаючи про добро своєї нації, має дбати за нього у всіх вимірах життя: економічному, політичному, соціальному, культурному.
Порушуючи тему демократії, автор влучно прирівняв її до націократії, бо «якщо демократія – то є влада народу, то хто є більшістю народу? Як правило, в національній державі – титульна нація». Інша річ, що нині демократія в Україні, як виокремив Олександр Сич, згадавши слова свого наукового керівника Миколи Михальченка, як НЛО: всі говорять, ніхто не бачив. Справжня демократія – це, насамперед, місцеве самоврядування.
Чимало уваги у своїй монографії автор приділив вивченню та аналізу націоналізму та націоналістичним течіям в Україні та європейських країнах.
Організатор презентації, директор центру «Українські студії стратегічних досліджень» Юрій Сиротюк додав, що Європа є продуктом націоналізму. «Провідні країни світу базуються на націоналізмі, тому є величезний інтерес до нього. Якщо ввести індекс англомовних книг по націоналізму, наприклад в Америці, то щороку виходять десятки багатотомних праць із цієї тематики. На жаль, Україна як постколоніальна країна, відстає в цьому плані. Ми не бачимо ані ренесансу націоналізму при владі, ані чисельних ґрунтовних досліджень із націоналізму. Відтак, праця Олександра Сича є дуже цікавою і важливою», – наголосив Сиротюк.
Насамкінець Олександр Сич сказав, що у книжці зібрані дослідження та напрацювання впродовж останніх десяти років. Наголосив, що вона легко читається. Закликав не перейматися її великим об’ємом, а відкривати і читати.
Безперечно, поява чергової праці Олександра Сича на часі з огляду на важливість і актуальність висвітлених у ній тем. Читач віднайде багато цікавих та повчальних матеріалів, поданих у легкій і доступній формі, з глибоким і всебічним аналізом, а найголовніше – з любов’ю до Батьківщини.
Григорій Жибак, Українська Інформаційна Служба
