Перший розділ коротко і ясно інформує нам хто є хто і що собою представляє. Це важливий момент і завдяки такому поясненню спочатку я не заплуталася на подальших сторінках.
Правда, дещо цікаво і кумедно вийшло з батьками Ярослава — Олександром і Олександрою. Також простежила таку послідовність вживання імені головного героя: Ярослав — Ярик — Яр. Дещо збили з пантелику такі «стрибки» на початку.
Правда, був один неприємний момент — коли мама Ярослава розповідала інформацію про ДНК, склалося враження, що уривок взятий зі статті з інтернету.
Щодо сюжету, то таких крутих поворотів неочікувана. А яка інтрига! Це неймовірна повість. Вражає як усе автор продумав. Та ж недаремно книга перемогла в «Коронації слова»!
Мушу зазначити, що здивували тонкі грані опису почуттів підлітків, а найбільше про їхню закоханість. Без прикрас і перебільшень.
Знаєте, ось таку літературу я б хотіла бачити в підручниках української літератури. І повість «Тайммен» буде першою в моєму списку.
Вікторія Бура, Дрогобич
