Щойно вийшла книга про довголітнього викладача Дрогобицького педуніверситету ім. І.Франка, відомого літературознавця й публіциста, політичного мислителя й ідеолога сучасного українського націоналізму Василя Іванишина (1944 – 2007): Баган О., Іванишин П. Василь Іванишин: Інтелектуальна біографія. – Тернопіль: Крила, 2023. 226 с. Це цілісний портрет науковця й політичного діяча на тлі доби, який увиразнює його творчі інтенції, пояснює проблематику творчості, дає осмислення його головних ідеологем як актуального теоретика.
У книзі поєднано виклад фактологічного матеріалу із теоретичною аналітикою літературознавчого, культурологічного, політологічного, націософського змісту. Тож зміст видання вкладається у 5 головних розділів: «Юність і формування особистості (1944 – 1973)», «Входження в академічний світ і літературну критику (1973 – кінець 1980-х), «Початок політичної боротьби (кінець 1980-х – 1991), «Націоналістичний шлях (1991 – 2000)», «Творчі й ідейні імпульси на початку ХХІ століття (2000 – 2007)».
Василь Іванишин належав до числа непересічних особистостей свого часу. Проживаючи в провінції, він зумів стати виразником ідейних та моральних поривань цілої генерації, того стратуму українського народу, який прагнув радикальних змін у постсовєтському суспільстві, відродження героїчних традицій ОУН-УПА, утвердження принципів національної суверенності й гідності. Своїми творчими звершеннями В.Іванишин кардинально посприяв відродженню Греко-Католицької Церкви в Західній Україні (книжка «Українська Церква і процес національного відродження», 1990), розвитку чіткого націоцентричного мислення в українській науці (книжка «Мова і нація», 1991), становленню ідейно вивіреного націоналістичного руху (книга «Нація. Державність. Націоналізм», 1992).
Будучи сином члена ОУН, він прагнув повернути в національні змагання ідеали українського Ордену героїко-волюнтаристської боротьби, і тому доклав максимум зусиль, щоб утворити молодіжну парамілітарну організацію з чіткою націоналістичною ідеологією – «Тризуб» імені Степана Банадери, – яка зайняла своє особливе місце в політичному бутті сучасної України. Під безпосереднім ідейним впливом В.Іванишина сформувалися десятки, а то й сотні яскравих культурників-інтелектуалів, науковців, публіцистів, політиків, громадських діячів. Упродовж 1990 – 2000-х рр. дрогобицький ідеолог, співпрацюючи з різними політичними структурами України правого ґатунку, міг систематично впливати на різноманітні політичні й громадські процеси вседержавного масштабу. Як майстер публіцистичного та політологічного пера, він раз у раз кидав в українське суспільство резонансні праці гострої проблематики та ідеологічної ваги, які ставали програмними для тисяч українських патріотичних сердець.
Вагоме місце в діяльності В.Іванишина зайняла дрогобицька Видавнича фірма «Відродження», яку він заснував разом із своїм другом Петром Бобиком у 1991 р. Це було перше в незалежній Україні недержавне видавництво, яке, до того ж, мало свою цілісну націотворчу програму. Загальні наклади видань «Відродження» сягали мільйонних показників, а окремі книжки ставали національними бестселерами в своїй категорії, як, наприклад, книжка В.Іванишина і Я.Радевича-Винницького «Мова і нація».
Водночас В.Іванишин пройшов тернистий життєвий шлях, який докладно описаний у цій книзі. Повоєнні голод і бідність, безправність і забитість галицького села у 1950-і роки, відсутність умов для повноцінного навчання, довгі роки важкої праці на будівництві, де «заробив» хворобу ніг, складні умови входження в тогочасну українську культуру з її комуністичною фальшивістю – усе це наклало важкий тягар на душу і серце, але не озлобило цю людину. Василь Іванишин зумів стати правдивим українським інтелігентом, винятково здібним журналістом, проникливим літературним критиком. У постсовєтську добу, коли, нарешті, настала свобода, його талант розцвів наповну. Тоді перед громадою постав вдумливий і сумлінний науковець, відважний ідеолог, творчий культурник, політик-стратег, вмілий організатор національного опору. І, власне, ця книга про це.