Й.Сірка
Пансіон Івана Франка в місті Міссіссаґа, де проживала раніше мисткиня, видав до 99-ої річниці з дня народження (15.3.1920) Прарасі Іванець Календар на 2019 рік. Календар вміщує 18 репродукцій художніх творів, з яких 8 картин квітів виконаних олією. На перших чотирьох сторінках календара вміщена стаття українською і англійською мовами „Талант не має віку”, яка інформує читача про довгий і творчий шлях П.Іванець.
Уродженка с. Піддубці, біля Рави Руської, пройшла шлях еміґрантки, як і більшість її еміграційного покоління – табори для втікачів в Австрії, Західній Німеччині, а потім Канада – через Нову Шотляндію до Альберти та навіть через далеку північ Канади –Ґрейт Бер Лейк (3 роки) – до Едмонтону, де й почалася її творча дорога.
1977 р. Іванці переїхали до провінції Онтаріо і поселились у м. Сент Кетрінс, де через два роки Парася Іванець повдовіла. Тут вона цілковито віддалася своєму покликанню – майстрині пензля. Бере участь у мистецьких виставках, збирає маріяли до 160 полотен олією – Українські церкви Альберти Після появи книжки „Українські церкви Альберти” (Пряшів, 1991) ориґінали картин подарувала Українському музеєві в Альберті.
Її громадська діяльність дала результат, за її активної діяльности та спонзорства під церквою Св. Кирила і Методія у Сент Кетрінс був відкритий музей з експонатами, які вона подарувала. Її ікони знайшли постійне місце не в одній родині, як символи віри.
Щедрою, щодо подарованих картин, Парася Іванець була й до Дому сеньйорів у Сент Кетрінс, де вона проживала та творила, до Пансіону І.Франка в м. Міссіссаґа, до музею якого вона також подарувала свої мистецькі твори.
Життєвий і творчий шлях Парасі Іванець, яка до сьогоднішнього дня проявляє любов до України, є свідченням того, що національна ідея сприяє довголіттю. На підтвердження того, що національна ідея допомагала українським борцям за незалежність можна знайти підтвердженгня у таких виразних постатей як останній отаман Війська Запорізького Низового Петро Калнишевський (1690-1803), який помер на засланні у Соловецькому монастирі. Сотки українських борців проти московського окупанта, які пережили сибірські та інші ГУЛАГи Росії, серед яких був і патріарх греко-католицької церкви Йосиф Сліпий (1892 – 1984), українські дисиденти, які жили задля ідеї незалежної України. До них слід зарахувати і борців УПА, які боролись проти московської і гітлерівської окупації, діячі ОУН, які пережили совєтські і німецькі концетраційні табори. Ще й сьогодні ці люди у віці понад 90 років переживають за Україну за її долю, бо для них „Україна понад усе” не було порожнім гаслом – воно було еліксиром їхнього життя, а тим і довголіття.
Зараз Парася Іванець перебуває в будинку опіки Henley House в Сент Кетрін – куди спрямовуємо наші побажання доброго здоров’я та українського: Многая і благая літ!
Торонто, 14.3.19 р.
