Фундація Українського Вільного Університету оголосила лауреатів літературно-наукового конкурсу

Журі, в складі Ольги Воляник-Кузишин, Ігора Николюка, Лариси Заник, та Ганни Дудик прийняло остаточне рішення щодо відзначення преміями лауреатів літературно-наукового конкурсу імені Воляників-Швабінських за праці видані в 2020 році.

Першою премією нагороджено Романа Горака за біографію Василя Стефаника, присвячену до 150-річчя видатного письменника-класика і громадського діяча, визначного майстра психологічної новели, оповідника, новеліста світового рівня. Багатолітня дослідницька праця автора дала можливість створити ґрунтовне видання про Василя Стефаника як світового прозаїка.

Другою премією нагороджено:

«Звір зі Сходу» Олександра Масляника.

Публіцистичний нарис про те, як століттями московити вбивали українців, прикриваючись мантрами про єдиний братній народ, що агресія проти України ніколи не стихала. Автор стверджує, що українці ніколи не були братами з московитами, які завжди приносили, та й зараз несуть на нашу гостинну землю розруху, голод і смерть. Автор воює своїм пером і власним правдивим словом, і почувається ніби в окопі на передовій з багнетом.

«Маю честь бути українцем» Сергія Мартинюка (Світогор Лелеко),

де автор розкриває долю, життя і головну рису міцності і характеру українців –нескореність і віра в себе. Автор натхненно закликає мати віру в серці і вимагає від нас, людей, мати розум Переможця, бо нас можна завоювати, але підкорити ніколи.

«Лемківські долі: Трагізм і пам’ять поколінь» Ігора Любчика.

Монографія про український етнопростір, який не був загублений і забутий його автохтонами – лемками, з якого їх свідомо і насильно вигнали. Автор наголошує на потребі постійно пам’ятати і нагадувати про це не тільки українцям, але і полякам і словакам. Книга має багато унікальних ілюстрацій лемківських родин та копій важливих документів, які підтверджують, що незважаючи на те, що лемки були розділені державно-політичним кордоном, їх завжди об’єднувала ідея української державності.

«Падіння хв’юрера» Олександра Михайлюти

Гротескно-сатирична проєкція на призвідника та режисера російської агресії щодо України у ХХІ ст. Автор розкриває справжню суть «царя» шостої за площею частини планети, який вихований на культі Сталіна і одурманений людиноненависницькими постулатами «Mein Kampf» іншого диктатора минулого століття – Гітлера, та його задуми проти людства.

Третя премія

«Голгофа України» Іван Перепеляка

Політична поема, в якій зроблено короткий екскурс в трагічну долю історії України. Українці ніколи не повинна забувати, які сусіди оточують їх, і про це потрібно постійно нагадувати молодому поколінню і ,особливо, в час, коли інформаційна війна проти України з боку сусіда-агресора ніколи ні на мить не припинялася.

Монографія «Українська рима в системі мови і мовній практиці» Лариси Мовчун, яка є фундаментальною працею для літературознавців про вивчення рими, як мовного явища, з доданими новаторськими словниками. Монографія розробляє нові напрямки – лінгвістичну римологію та римографію.
Роман «Квітка з Манхеттена» Ірини Власенко

Про долю відомої американської вокалістки українського походження Квітки Цісик, яка вибилась у американському світі та зробила українську пісню знайомою в Америці.

«Переможене горе: мнемонічні фігури (без)державної літератури» Івана Монолатія, в якій автор висвітлює, як в умовах відсутності національної державності наші література та її творці ХХ ст. довели, що горе (травма), якої завдали українські революції, окупації, війни, денаціоналізація українців і техногенні катастрофи, репрезентовані в літературних текстах, є прикладом перемоги над горем (переможеним горем).

Журі також окремо відзначило праці наступних авторів

«Ave, Nature!» Миколи Павленка.

Новели, оповідання і повість, у яких в неповторній манері Нечуя Левицького автор співає гімн українській Матері-Природі на тлі сучасних подій на Сході України.

Роман «Заручниця століття, або Бронине щастя» Вікторії Рибіцької. Доля жінки, зображеної в романі, уособлює ціле покоління змучених, постійно зболених українців, котрі увесь час змушені були доводити своє право на життя жінки, яка своєю силою духа та волею уособлювала саму Україну.
«Чому гудуть бджоли» Тетяни Коломійченко, відомої письменниці для дорослих, за її першу книжку для малят і підлітків з чудовими ілюстраціями. Книга вчить любити природу рідного краю і шанувати його історію, змалку виховувати справжніх українських патріотів.
Роман «Остання покута» Євдокії Макаренко

Історія кохання бідної сироти Бажани, базована на дохристиянському українському фольклорі.

Монографію «Іван Франко: проєкція у сучасність» Миколи Зимомрі та Марії Якубовської за аналіз ролі системи духовно-інтелектуальних цінностей Івана Франка у традиціях сучасної епохи, що є спільною засадничою платформою для самоусвідомлення цивілізованого українства.
Третю книгу ювілейного видання «Вінниця – столиця Української Народної Республіки за часів національно-визвольних змагань 1918-1919-1920» авторства Вадима Вітковського і Миколи Рябого, в якій описана історія рідного міста Вінниці для школярів і студентства про часи Вінниці як двічі столиці УНР.
Збірка оповідань «Калинове намисто жіночої долі» Галини Гузовської-Корицької, де показано українську Жінку як уособлення Берегині людського роду, і заклик до дії змінювати світ на краще. Мова оповідань – це джерело художніх засобів авторських новоутворень.
Авторська казка «Три сестри» 14 річної Анни Мироненко з власними ілюстраціями. Авторка вірить, що добро, людяність, краса і родина врятує світ.