Автор київських графіті, художник-мураліст Андрій Пальваль та ілюстратор Олександр Ком’яхов, якого називають одним із головних художників Революції Гідності стали авторами експозиції виставки “Лютий: грані незламності”.
Виставка “Лютий: грані незламності” – це спільний проєкт Національного музею Революції Гідності, Національного університету оборони імені Івана Черняховського та Центру досліджень воєнної історії ЗСУ, який представляє чимало речей, які стосуються широкомасштабної російсько-української війни.
Окремі з них перетворилися на основу мистецьких творів, що втілюють емоції та переживання нашого часу. Такими стали два щити – беркутівський з 2014 року та росгвардійський з 2022 року, які розписали художники. Обидва щити розміщені в залі виставки, присвяченої подіям Революції Гідності.
До експозиції відвідувачі проходять крізь умовні ворота з цих щитів, кожен з яких символізує ворога. Один беркутівський – із часів Євромайдану, коли вплив та істинні наміри росії були прихованими, другий – росгвардійський, коли хворі уявлення рашистів про захоплення Києва та підкорення України стали очевидними для всього світу.
На беркутівському щиті Андрій Пальваль зобразив барикади Майдану та протестувальників:
“Восени я працював над проєктом про Бахмут, і, коли серед трофеїв побачив щит росгвардії рф, саме тематика Вогнехреща з Майдану попросилася на щит. Цей образ я зробив іще у 2018-му, багато разів його тиражував, але хотілося предметності, такого собі карбування на артефактах… і це сталося у 2022 році. Карбування моменту нашої історії, після якого все буде геть інакше”.
25 лютого 2022 року неподалік міста Ірпінь оборонці столиці успішно “демілітаризували” колону спецпризначенців росгвардії. Один із щитів музеєфікували й тепер він став промовистим свідченням намірів рашистів. Із цими щитами каральні підрозділи росгвардії планували пильнувати “правопорядок” в захопленому Києві.
“На росгвардійському щиті я намалював наш наступ – те, чого ми всі чекаємо. Цей експонат для мене є певною мірою продовженням майданівської традиції – народної творчості, коли протестувальники розписували свої каски, дерев’яні щити й намагалися зобразити якісь символічні для себе речі. Для зображення я використовував різні світлини наших військових, тому тут вийшов їхній збірний образ”, – розповів Олександр Ком’яхов.
Своїми творами митці реагують на події тут і зараз, водночас зберігаючи їх для історії.
“Мистецтво теж говорить про війну, документуючи емоції та деталі, які ми проживаємо нині. Тож усе це, що створюється сьогодні, можливо, згодиться потім для великих творів – книжок, графічних романів, живопису, скульптури. У цих роботах-нотатках закарбуються наші переживання та біль. Адже для осмислення всього нам потрібен буде час”, – каже Олександр Ком’яхов.
“Свобода є головним діамантом нашого буття. І наразі ми, українці, – головні імпортери свободи у світі, тож нам треба розказувати про цей найцінніший досвід боротьби, в тому числі й через такі виставки”, – переконаний Андрій Пальваль.
Виставка “Лютий: грані незламності” триває в Галереї протестного мистецтва Музею Майдану (вулиця Липська, 16) до 30 квітня. Вхід вільний.
Довідка
Виставка “Лютий: грані незламності” розповідає про початок повномасштабної війни, історію битви за Київ і тяглість боротьби українців за свободу – від лютого 2014-го до лютого 2022-го.
Проєкт відкрили до Дня Героїв Небесної Сотні та річниці повномасштабного вторгнення.
Над ним працювали разом команда Національного музею Революції Гідності, Національного університету оборони імені Івана Черняховського та Центру досліджень воєнної історії ЗСУ.
Тяглість боротьби та поєднання подій Революції Гідності та повномасштабного російського вторгнення автори відобразили в Галереї протестного мистецтва Музею Майдану. Виставка “Лютий: грані незламності” розповідає про події Майдану у лютому 2014-го та оборони Києва в лютому 2022 року. Ви дізнаєтеся більше про волонтерів та українських військових, побачите експонати, зібрані в експедиціях звільненими територіями й більше дізнаєтеся про наслідки російського нападу на Київщину.
Світлини Національного музею Революції Гідності. Автор: Богдан Пошивайло
