Замордоване духовенство УГКЦ (80 років тому)

80 років тому:

31.03.1944 – біля м. Норильськ на засланні помер Василь Попович, священник УГКЦ (1906), адміністратор парафії у м. Коломия на Івано-Франківщині (1907-1920), парох у с. Городинці (1920-1944). У травні 1941 заарештований та з дочкою і двома синами вивезений на заслання. Народився у с. Топорівці на Івано-Франківщині 1880.

Березень 1944 – у с. Белзець на Закерзонні, нині у складі Польщі польською боївкою замордований Ярослав Кнейчук, священник УГКЦ (1934), адміністратор парафії у с. Белзець Равського деканату, целібат. Разом із священником замордовано його сестру, вчительку в селі Ольгу Кнейчук, робітника на господарстві Павла та 9 молодих українців. Злочин здійснено в рамках етнічної чистки. Похований у с. Любича Князі (6 км від Белзця), надмогильний пам’ятник встановлено лише у 1990-х. Народився 1905.

Березень 1944 – дорогою з с. Кречович до с. Канчуги на Закерзонні, нині у складі Польщі польською боївкою замордований Ілля Федевич, священник УГКЦ (1925), парох у с. Кречовичі Лежайського деканату, целібат. Деякий час душпастирював у м. Самбір на Львівщині (1928-1934). В часі польсько-української війни старшина УГА (1918). Поряд з душпастирським служінням на парафіях активно провадив культурно-просвітницьку працю. Засновник і голова читальні «Просвіти» у Кречовичах, кооперативний діяч. Після вбивства священника церкву в Кречовичах закрито, а наприкінці 1980-х перетворено на костел. Народився 1897.

Поділитись
Коментарі

Читайте також

Мультимедіа