110 років тому:
19.03.1912 – у с. Великі Бірки на Тернопільщині в священичій сім’ї народився Євген Кравчук, священник УГКЦ, багатолітній в’язень комуністичних концтаборів. Закінчив Тернопільську гімназію, Львівську богословську академію (1937), Берлінський та Празький університети, доктор філософії. З 1943 викладач Львівської богословської академії; після ліквідації більшовиками академії працівник Львівського музею українського мистецтва. 1948 заарештований і засуджений на кару смерти, замінену на 25 років ув’язнення в таборах посиленого режиму в Магадані. 1956 звільнений як безпідставно засуджений, виїхав у Хабаровський край до дружини і дітей, що перебували на засланні. 1957 повторно заарештований за зберігання дружиною чернеток нарису історії УГКЦ написаного митрополитом Йосифом Сліпим і засуджений на 10 років таборів посиленого режиму. 1967 після звільнення повернувся в Тернопіль до дружини та дітей, проте через відмову у прописці змушений був перебратися до Золочева на Львівщині, де влаштувався на фабрику простим робітником. Через рік у Золочеві єпископом катакомбної УГКЦ Василем Величковським таємно висвячений на священника після чого активно душпастирював у підпіллі. Помер у Тернополі 1992.
