90 років тому:
5.06.1935 – у с. Млинище на Житомирщині народився Євген Концевич, письменник-«шістдесятник», почесний громадянин м. Житомир. У віці 17 років зламав хребет і втратив здатність самостійно пересуватися. До літературної праці спонукав Борис Тен. Заочно закінчив філологічний факультет Житомирського педінституту (нині університет). Член Спілки письменників України (з 1964). Про прикутого до ліжка письменника почали багато писати і партноменклатура мала намір зробити з нього культового радянського письменника на кшталт розрекламованого тоді Миколи Островського. Проте він обрав товариство шістдесятників і тернистий шлях захисту української мови та культури. Його домівку прослуховувало КҐБ, проводили обшук, погрожували позбавити інвалідної пенсії, шантажували дружину. У 1965 КҐБ намагалось завербувати до співпраці проте він відмовився та оприлюднив ці пропозиції. Від нього вимагали спростувань проте він знову відмовився. Йому інкриміновано «зберігання та читання антирадянської літератури», не допускали до друку. В архіві «зникли» усі документи про його навчання у педінституті – залишилась тільки залікова книжка. Перебував під постійним наглядом КҐБ. Іван Дзюба назвав його «символом і легендою покоління шістдесятників». Послаблення наступило з середини 1980-х. Член Всеукраїнського товариства політичних в’язнів і репресованих. Помер у м. Житомир 2010.
