30 років тому:
25.02.1994 – в Коломиї на Івано-Франківщині помер Єронім Тимчук (в світі Євген), ЧСВВ, священник УГКЦ (1931), душпастир катакомбної УГКЦ, ректор підпільної семінарії. Брат єпископа УГКЦ, ЧСВВ Якова Тимчука. Навчався у Станіславській (нині Івано-Франківськ) гімназії (1918-1922). Вступив на новіціат до Чину Святого Василія Великого у Крехівському монастирі (1923). Богословську освіту здобував у монастирських школах оо. Василіан у Лаврові (1924-1927, 1928) та Кристинополі (1927), в семінарії св. Канізія університету в Інсбруці в Австрії (від 1930), доктор богослов’я (1933). Професор василіанських шкіл у Добромилі, Кристинополі та Лаврові. Під час більшовицької окупації Галичини професор та ігумен ченців-василіан в Оломуці в Чехії. На початку 1942 повернувся в Галичину, редактор часопису «Місіонар». За другої більшовицької окупації у січні 1946 заарештований органими НКВС та засуджений на 10 років виправно-трудових таборів. Покарання відбував у Караганді в Казахстані на кам’яновугільних шахтах. Після звільнення у червні 1955 влаштувався у Львові санітаром на станції швидкої допомоги, в підпіллі душпастир катакомбної УГКЦ. 1962 повторно заарештований та засуджений на 3 роки (за іншою версією 5 років) примусових робіт на каменоломні у с. Гребенів Сколівського району на Львівщині. Після звільнення оселився в Коломиї та продовжив душпастирське служіння в підпіллі. На приватних помешканнях у Львові, Малехові, Калуші та Стрию організував навчання кандидатів на майбутніх священників та ієромонахів, укладав рукописні підручники та посібники, перекладав богословську літературу з латини. Похорон відбувся 1 березня в Заліщиках. Чин похорону відслужили єпископи Павло Василик, Софрон Дмитерко, Іриней Білик у співслужінні 45 священників та за участи тисячі вірних. Похований біля рідного брата – єпископа Якова Тимчука. Народився у с. Дуплиська на Тернопільщині 1906.
