110 років тому:
19.03.1914 – у м. Белз на Львівщині в сім’ї поштового службовця народився Ярослав Хомин, лікар-хірург. Закінчив гімназію у м. Радехів. Поступив на медичні студії до Познанського університету (1935), член української студентської громади. Продовжив навчання у Львівському медичному інституті (1939-1941). Лікар хірургічної клініки при інституті професора Островського. У Львові одружився з Ангеліною Курташ (1941), в шлюбі народилися сини Ігор і Зиновій, які теж стали хірургами. Перед поверненням більшовицького режиму перебрався до містечка Косів в Карпатах, де став головним лікарем і хірургом районної лікарні. Організатор у лісництві с. Хімчина інфекційної лікарні для хворих на тиф. Від 1944 нелегально по ночах оперував поранених повстанців в лісах та на підпільних квартирах. Маскував свою діяльність пристрастю до полювання та рибальства. Від вивозу на Сибір довший час рятувало те, що лікував також високих місцевих партійних чиновників та їхні родини. Проте 1950 заарештований і засуджений на 10 років позбавлення волі, покарання відбував у норильських таборах. Наприкінці 1954 звільнений. Працював лікарем в Коломийській центральній лікарні, від 1957 завідувачем хірургічного відділу онкологічного диспансеру. У 1979 КДБ заарештований син Ігор Хомин та засуджений на 4 роки позбавлення волі. 8.01.1980 Ярослава Хомина знайшли непритомним у власному автомобілі. Помер у Коломиї 1980.
