80 років тому:
вересень 1942 – у Києві в Лук’янівській в’язниці або Сирецькому таборі поблизу Бабиного Яру від виснаження помер Ярослав Хомів-«Лімницький; Зубенко», учасник визвольної боротьби першої половини ХХ століття. Закінчив Городенківську гімназію (1933), вивчав право у Львівському університеті (1934-1939). Під час навчання в гімназії став членом Юнацтва ОУН, в університеті – член проводу студентського сектора ОУН, у 1937 коротко провідник Городенківської повітової екзекутиви ОУН. Одночасно провідний член Союзу українських студентських організацій під Польщею, який був під контролем ОУН, відповідав за доставку літератури ОУН через чехословацько-польський кордон. З початком радянської окупації західноукраїнських земель відбув до Польщі. Організаційний референт Крайової екзекутиви ОУН Західних окраїн українських земель (1940-1941), учасник ІІ Великого збору ОУН у Кракові (весна 1941), провідник КЕ ОУН ЗОУЗ (весна-літо 1941), учасник створення Похідних груп ОУН. З початком німецько-радянської війни у складі похідної групи прибув до Львова, працівник головної організаційної референтури. У вересні з похідною групою увійшов до Києва. Член Крайового проводу ОУН Північно-Східних українських земель (1941-1942), заступник крайового провідника Д. Мирона-«Орлика», у серпні 1942 виконувач обов’язків крайового провідника ОУН ПСУЗ. Цього ж місяця заарештований ґестапо. Народився у с. Гарасимів на Івано-Франківщині у вчительській сім’ї 1915.
Батьків більшовики вивезли на Сибір, де вони померли. Дві сестри загинули від польської АК. Брата Остапа червоні розстріляли у 1941.
