80 років тому:
13.04.1944 – на Закерзонні командир Томашівського округу Армії крайової В. Щепанкевич-«Другак; Лось», в рамках реалізації політики етнічної чистки західноукраїнських земель, видав наказ про депортацію українського населення на схід. В документі зокрема наголошувалось: «Після отримання листівок про виселення українців наказую Вам нинішньої ночі розпочати виселення українців, які проживають на Вашій території, у напрямку на схід (Грубешівський повіт). Ця акція повинна бути проведена протягом одного дня 14 цього місяця. Початок — 01 година ночі. […] Тих, хто чинитиме опір, слід ліквідувати». В листівці «До українського населення!» в ультимативній формі вимагалось: «Цю місцевість українське населення повинно залишити негайно, найпізніше до 14.IV. 1944 р. Напрямок евакуації: схід. На захід однозначно не можна виїжджати. Це розпорядження видано з метою уникнення звичайних суперечок і вбивств. Ті, хто його не виконає, безумовно, зазнають нещадних наслідків».
Аналогічний наказ для командування ІV округу в Любліні про геноцид українців Закерзоння у квітні 1944 видав головний командир Батальйонів хлопських (партизанські формування створені Польською селянською партією, тісно взаємодіяли з АК) в якому зокрема наголосив: «У випадку вчинення опору цілими українськими громадами — села палити, а винних в опорі карати».
