80 років тому:
23.04.1944 – у Броневицькому лісі на Рівненщині в бою з відділами НКВС загинув (застрелився у безвихідному становищі) Василь Макар-«Безрідний; Будженко; Каруспун; Сіроманець; Черник», учасник збройної боротьби за волю України середини ХХ століття. Після польської пацифікації мирного українського населення (1930) вступив в ОУН, за приналежність до якої 1932 засуджений на 8 років ув’язнення. 1936 за амністією вийшов на волю. Організаційний і фінансовий референт повітового проводу ОУН Сокальщини (1936-1937). Навесні 1937 співорганізатор та командир повстансько-бойового відділу «Вовки» на Сокальщині. Загін нараховував 25 (за іншими даними 32) бойовиків, проте внаслідок масових арештів членів ОУН у 1937 не зміг розгорнути партизанської діяльности. Заарештований у серпні 1937, проте невдовзі звільнений. Повітовий провідник ОУН Сокальщини (1938). Знову заарештований у квітні 1938 і засуджений на 1 рік ув’язнення, вийшов на волю з початком Другої світової війни. У 1939-1941 організатор нелегальних переходів кордону членами ОУН. У 1942-1944 крайовий референт СБ ОУН Північно-західних українських земель (Волинь і Полісся). У лютому 1944 під час переходу фронту важко поранений в бою з підрозділом НКВС. Посмертно підвищений до підполковника контррозвідки та відзначений Золотим Хрестом бойової заслуги УПА. Народився у с. Поториця на Львівщині 1908.