50 років тому:
10.11.1976 – у Едмонтоні в Канаді помер Василь Лаба – священник УГКЦ (1912), митрат, патролог, каноніст, релігійний та громадський діяч. Закінчив Академічну гімназію у Львові, теологію вивчав в університетах Львова, Інсбруку, Відня, доктор богослов’я (1914). Під час Першої світової війни на італійському фронті капелан 36-го коломийського полку Австро-Угорського війська. Капелан Української галицької армії (поч. 1919), після смерти о. Миколи Їжика (12.1919) – Начальний духовник УГА, з титулом генерального вікарія. Доцент (1920), згодом звичайний професор Львівської Богословської семінарії (від 1928 академія), катехит гімназії у Львові. Соборний крилошанин Митрополичої капітули у Львові. У 1928 був у числі трьох кандидатів на єпископа помічника Львівської Архиєпархії, поданих митрополитом Андреєм Шептицьким до Риму. Учасник церковної комісії з вивчення надприродних явищ, пов’язаних з іконою Розп’яття Христового у Глинянах (1936). Керівник військового душпастирства Військової Управи зі створення Української стрілецької дивізії «Галичина» (1943), головний капелан дивізії у званні майора. В багатьох інтернет-публікаціях без посилання на документи також подається, що був капеланом куреня УПА «Леви» (1943-1944), однак це твердження є вельми сумнівним. Після війни засновник і ректор Української духовної семінарії у Гіршберзі в Західній Німеччині (1945-1948), пізніше в Кюлемборгу в Нідерландах (від 1948). Дійсний член НТШ (1947; Мюнхен). Від 1950 на еміграції в Канаді, генеральний вікарій (синкел) єпархії у м. Едмонтон, провідний член «Братства українців католиків Канади». Був у числі наближених до Патріарха Йосифа Сліпого. Професор і проректор Українського католицького університету в Римі (від 1964). Автор «Біблійної герменевтики» (1929), 3-томної «Патрології» (1931-1934), численних наукових і публіцистичних статей. Похований у м. Едмонтон. Народився у с. Бертишів на Львівщині 1887.
